Йому навіки 41. Зупинилося серце військового з Полтавщини Андрія Бибика
Колаж ЗМІСТу
Захисник пішов у засвіти 24 січня, рідні проведуть його в останню путь 28 січня.
Про те, що Андрій Бибик помер повідомили 27 січня повідомили у Пирятинській громаді.
Андрій Бибик народився 21 лютого 1984 року на Полтавщині у місті Пирятин. У 1999 році закінчив міську школу №3 і продовжив здобуття освіти у Березоворудському державному аграрному технікумі, де здобув фах техніка-механіка. Після закінчення навчання працював слюсарем та водієм електрокари на підприємстві «Пирятинагроконсерв».
З 2003 по 2005 рік чоловік проходив строкову службу в лавах Збройних Сил, а після демобілізації працював у Пирятинському відділенні служби охорони. З 2008 року займався підприємницькою діяльністю у галузі ремонту побутової техніки. З серпня 2025 року Андрій Бибик долучився до війська пройшовши курс базової загальновійськової підготовки підписав контракт їз ЗСУ.
Воїн пішов з життя 24 січня. Речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін поточнив ЗМІСТу, що це не бойова втрата.
У військового залишилися дружина, дві доньки та брат. Прощання з Андрієм Бибиком запланували 28 січня:
- об 11:00 – за домашньою адресою: м.Пирятин, вул.Водостічна,16;
- о 12:00 – церемонія прощання пройде на площі перед адмінбудівлею Пирятинської міської ради.
Місцевих жителів просять долучитися до церемонії прощання, аби гідно провести в останню дорогу воїна.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Юрій Каюн народився 29 жовтня 1991 року на Полтавщині у селі Кононівка. Чоловік долучився до війська на посаду розвідника роти спеціальної розвідки військової частини. Унаслідок стрілецького бою з противником Юрій Каюн схилив голову 22 січня на Запорізькому напрямку.
Олександр Панасенко народився у 1986 році на Полтавщині у селі Білики. Чоловік проходив службу у лавах Збройних Сил у званні старшого солдата. Воїн схилив голову під час штурмових дій противника на Донецькому напрямку 19 грудня 2024 року. Довгий час його вважали зниклим безвісти, а нещодавно упізнали за ДНК-експертизою.
Ігор Муравйов народився 5 серпня 1981 року на Полтавщині у Карлівці. Чоловік долучився до лав Збройних Сил, де служив на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 2 стрілецького батальйону. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання 31 грудня минулого року біля населеного пункту Гришине Покровського району на Донеччині.
Воїн Микола Бакало з честю виконував свій військовий обов’язок. Він служив на посаді начальника пункту бойового управління. Воїн був одним із тих, хто тримав оборону та самовіддано стояв на захисті територіальної цілісності України. Важка хвороба виявилася сильнішою і забрала життя воїна. Йому навіки 38.
Воїн Сергій Дробязко загинув 12 січня 2026 року під час бою з російськими військами на Донеччині. Йому було лише 26 років. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі у Кременчуці поруч з іншими учасниками російсько-української війни.
Тяжка хвороба забрала життя 41-річного молодшого сержанта з Полтавщини. Олександр Бабенко помер під час проходження служби, внаслідок тяжкої хвороби. Рідні, близькі та знайомі проведуть захисника в останню путь. Про прощання повідомлять додатково.
Боєць Олександр Берташ народився 23 липня 1999 року у селі Сидоряче та присвятив своє життя захисту Батьківщини. Воїн ніс службу на посаді снайпера розвідувального відділення штурмового батальйону. Життя військовослужбовця обірвалося 18 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нове Запоріжжя Запорізької області.
Віктор Петрович народився 16 червня 1978 року. У лавах Збройних Сил України він обіймав відповідальну посаду командира танка. Життя мужнього воїна обірвалося 16 жовтня 2024 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Зелений Шлях, що на Курщині. Нещодавно його особу вдалося встановити за ДНК-експертизою.