10 громад Полтавщини перейменовують вулиці: варіанти нових назв
Фото ЗМІСТу
Нині у громадах тривають громадські обговорення щодо перейменування вулиць. Серед пропозицій – назвати вулиці на честь загиблих воїнів, бійців Армії УНР, науковців та культурних діячів.
Про перейменування вулиць повідомив представник Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар. Позбутися зросійщених назв вулиць вирішили Гребінківська, Петрівсько-Роменська, Сергіївська, Котелевська, Кобеляцька, Щербанівська, Градизька, Нехворощанська, Шишацька та Чутівська громади.
На офіційних сайтах громад проводять опитування серед місцевих та приймають пропозиції нових назв вулиць. Пропозиції, які винесли на громадське обговорення:
Гребінківська громада
- Опанаса Марковича – уродженця села Кулажинці, етнографа, фольклориста, члена Кирило-Мефодіївського братства;
- Сергія Шадських – уродженця Гребінки, учасника АТО/ООС;
- Олександра Шаповала – уродженця села Писарщина, генерал-хорунжого Армії УНР;
- Всеволода Петріва – письменника, педагога, військового міністра і генерал-хорунжого Армії УНР та полковника Армії УНР Петра Болбочана, які навесні 1918 року брали участь у звільненні Гребінки від більшовиків;
- Петра Весклярова – актора театру й кіно, начальника та художнього керівника клубу на станції Гребінка у 1932-1940 роках, телеведучого «Вечірньої казки».
Петрівсько-Роменська громада
- уродженців села Березова Лука Петра Дяченка – командира полку 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР «Чорні Запорожці» та Миколи Савченка – майора Української повстанської армії;
- Петра Бойка – уродженця села Середняки, краєзнавця, поета, вчителя української мови, композитора, фундатора гуртка «Середняківські проліски»;
- Миколи Бутовича – уродженця Петрівки-Роменської, старшини Армії УНР, живописця, майстра графіки, письменника-мемуариста.
Сергіївська громада
- Олександра Коваля – отамана антибільшовицького повстання в околицях Гадяча, Петрівки-Роменської, Сергіївки та Розбишівки під час війни росії проти УНР;
- Лева Падалки – уродженця Полтавщини, українського історика, археолога, етнографа, краєзнавця, який відшукав перші писемні згадки про Слободу Артополот.
Котелевська громада
- Юрія Артюшенка – уродженця Котельви, автора гасла «Слава Україні! Героям слава!», журналіста, члена Ради Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка.
Кобеляцька громада
- Симона Наріжного – уродженця села Сокілка, історика і бібліографа, автора фундаментальної книги «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами»;
- Леоніда Зарубіна – уродженця села Придніпровське, актора, режисера українських мультфільмів. Серед них: «Івасик-Телесик», «Пан Коцький», «Як їжачок шубку міняв», «Бегемот і сонце», «Чомучка», «А нам допоможе робот», «Курча в клітиночку», «Колосок», «Нікудишко», «Щасливий принц», «Вій»;
- Івана Рудичева – уродженця містечка Кишеньки, діяча Революційної української партії, фундатора української бібліотеки у Парижі;
- Якова Фартушного – уродженця села Кишеньки, полковника Армії УНР;
- Миколи Нездійминоги – доктора медицини, викладача Українського вільного університету та Українського технічно-господарського інституту, воїна Армії УНР;
- Кошельника Василя Григоровича – воїна УПА;
- Костя Дубняка – жертви комуністичних сталінських репресій, українського бібліографа, географа, економіста, краєзнавця, діяча «Просвіти»;
- Харитини Кононенко – уродженки села Миколаївка, керівниці Українського Червоного Хреста на Волині, письменниці, перекладачки, журналістки, етнографки, організаторки медичного забезпечення для бійців УПА;
- Валерії Вілінської – письменниці, видавчині, діячки «Просвіти», завідувачки літературної секції міністерства освіти УНР;
- Отамана Левченка – уродженця Кобеляцького краю, ватажка повстанських антибільшовицьких загонів.
Щербанівська громада
Розпочалося онлайн голосування для вулиць, які увійшли до першої черги на перейменування. Серед кількох варіантів місцеві можуть обрати остаточні назви вулицям у Горбанівці, Розсошенцях та Великому Тростянці.
Градизька громада
Нещодавно у громаді затвердили список на перейменування. До списку увійшли:
- вул. Ломоносова;
- вул. Мічуріна;
- вул. Бєлінського;
- вул. Крилова;
- вул. Лєрмонтова;
- вул. та пров. Маяковського;
- вул. та пров. Рєпіна;
- вул. та пров. Пушкіна;
- вул. Руднєва;
- вул. Чернишевського;
- вул. 8 березня;
- вул. та пров. Горького;
- вул. Гагаріна;
- вул. та пров. та тупик Кутузова;
- вул. Чайковського;
- вул. Нєкрасова;
- вул. та пров. Островського;
- вул. Декабристів;
- вул. Радіщева;
- вул. Суворова;
- вул. Тімірязєва;
- вул. Тургенєва;
- вул. Чкалова;
- пров. Разіна.
Нехворощанська громада
- Миколи Нечипоренка – кобзаря-бандуриста, диригента, який дитячі роки провів в селі Маячка;
- Філоніли Габелко – української співачки, бандуристки, керівниці церковних хорів, активної громадсько-культурної діячки української діаспори в Австралії, яка народилась в селі Соколова Балка;
- Марії Корпусенко – краєзнавиці, дослідниці роду академіків Левицьких, народилася в селі Соколова Балка;
- Віктора Андрієвського – громадського діяча, публіциста, педагога, Полтавського губернського комісара народної освіти УНР, керівника проддепартаменту Державного секретаріату ЗУНР, вихідця з Маячківської волості.
Шишацька громада
- Михайла Токаревського – голови Полтавської губернської земської управи (1917-1918), члена Української Центральної Ради;
- Олександра Шаруди – уродженця Шишак, хорунжого Армії УНР, організатора Вільного козацтва в Шишаках;
- Анатолія Дімарова – українського письменника, який народився поблизу Шишак;
- Дмитра Солов’я – історика, економіста і статистика, педагог і публіцист, дійсного члена УВАН у США, організатора Шишацького товариства «Просвіта»;
- Демида Бурка – Героя Крут і релігієзнавця, життя і діяльність якого пов’язана із селом Яреськи;
- Пилипа Кононенка – уродженця села Великий Перевіз, українського бандуриста, співака, майстра з виготовлення бандур.
- Софії Денисенко – уродженки села Ковердина Балка, професорки, письменниці, авторки документально-публіцистичної повісті «Тіні не забутих предків».
Чутівська громада
До перейменування готують 10 вулиць. Серед них – вул. Короленка, вул. Ковпака, вул. Тимофія Коханова, вул. Перемоги. Громадське обговорення триватиме до 3 листопада. Голосувати на онлайн платформі зможе кожен житель громади.
Нагадаємо, що місцеві ради мають очистити публічний простір від російських імперських маркерів до кінця січня наступного року. Інакше це зроблять голови громад або начальник обласної військової адміністрації.