Під обстрілами врятував земляка: історія воїна Миргородської бригади
Фото – 831-ша Миргородська бригада тактичної авіації
Валерій став на захист України ще у лютому 2022 року. З перших днів повномасштабної війни він вирішив, що піде боронити Україну.
Спершу воїн ніс службу на блокпостах на Сумщині, а згодом приєднався до бойової бригади, де працював водієм. Історію захисника розповіли у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації 26 жовтня.
Воїн каже, що найскладнішим завданням на Сумщині було дістатися до позицій «на нуль» і безпечно повернутися. Він возив провізію та підрозділи на ротацію, і кожен виїзд вимагав максимальної зосередженості, адже від цього залежали життя багатьох.
«Найскладнішим завданням тоді було – приїхати та виїхати з 0. Я возив провізію, а також наших хлопців на ротацію. Це було дуже відповідально», – розповів воїн.
У 2023 році Валерію вперше довелося зіткнутися з ворожими дронами – тоді їх ще не використовували так масово, як зараз. Чоловік згадує, що побачив дрон уночі, не одразу зрозумів, що це було, але відчув небезпеку і вчасно сховався. Це рішення, каже, врятувало йому життя.
Найемоційніший і найвідповідальніший момент його служби стався на Донеччині. Під час одного з бойових виїздів Валерій вивозив із поля бою двох тяжкопоранених військових, один із яких був його земляком. Після надання першої допомоги на стабілізаційному пункті він вирішив самостійно відвезти їх до лікарні у Кураховому, що за сорок кілометрів від місця події. Дорога здавалася нескінченною, та обидва воїни вижили.
«Я вивозив із поля бою двох поранених хлопців, один із них – мій земляк. Їхній стан був дуже тяжкий. Ми приїхали на стабпункт, там надали їм першу медичну допомогу, потім я вирішив везти поранених до лікарні. Найближча була в Курахове – це сорок кілометрів від нас. Цей шлях здавався вічністю. Та мій земляк, недивлячись на складне поранення, тримався, був неймовірно сильний духом і вижив», – каже Валерій.
Нині Валерій проходить службу у 831-й Миргородській бригаді тактичної авіації, де обіймає посаду водія у підрозділі зв’язку. Каже, що техніка завжди була йому близька, адже любить автомобілі й водіння. Коли запропонували спробувати себе у сфері зв’язку, погодився одразу – хотів здобути нові знання й бути ще кориснішим для свого підрозділу.