Полтавщина провела в останню путь полеглого командира взводу (ФОТО)

Про те, що Валерій Гільов повернувся на щиті, 24 квітня повідомили у Пирятинській міській раді.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, близькі, друзі, побратими та жителі громади. Живим коридором шани вони зустріли траурний кортеж. Поховали захисника з усіма військовими почестями під звуки гімну та триразовий салют. Державний прапор, яким була огорнута труна, передали рідним загиблого.

Валерій Гільов народився 28 січня 1985 року на Полтавщині у Пирятині. У 2000 році він закінчив міську школу №3, а з 2003 по 2005 рік проходив строкову військову службу у військах Міністерства внутрішніх справ у Сімферополі. Після демобілізації працював водієм у мережі БРСМ.

У 2015 році Валерій Гільов пішов добровольцем на фронт, де брав участь в АТО в складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Гетьмана Івана Виговського. З початком повномасштабного вторгнення боєць повернувся до війська, де служив командиром стрілецького взводу. Життя воїна обірвалося 20 квітня цього року під час виконання бойового завдання у Краматорську. У Валерія залишилися батьки, дружина, дві доньки та брати, про дату та час прощання з воїном повідомлять пізніше.

Вічна пам’ять захисникові!

Сергій Петренко народився 9 травня 1972 року на Полтавщині у селі Теплівка. У січні 2026 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил, воїн схилив голову 21 квітня виконуючи бойове завдання поблизу села Марківка Краматорського району. 

Боєць Ісмаїл Аріс огли Аскеров народився 24 вересня 2005 року у Харкові, але згодом домом для хлопця стала Полтава. Попри зовсім молодий вік, він став на захист незалежності нашої держави, виявивши мужність та вірність військовій присязі. Життя бійця обірвалося 18 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко, що в Покровському районі Донецької області.

Боєць Ігор Піхуля народився 17 серпня 1982 року у Полтаві. У лавах Збройних Сил він служив  на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення. Тривалий час його доля залишалася невідомою. З 15 грудня 2024 року він вважався зниклим безвісти. Того дня він загинув у Курській області під час виконання бойового завдання. Йому було 42 роки.

Павло Бондар народився 16 квітня 1988 року на Полтавщині. Після проходження строкової служби чоловік брав участь в антитерористичній операції на Сході країни. До війська повернувся 10 грудня 2024 року, ніс службу на посаді кулеметника десантно-штурмового відділення. Захисник схилив голову 15 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Свердліково Курської області.