Повітряна тривога на Полтавщині 26 вересня: чому лунають сирени
Фото: Міноборони України
Відстежуємо повідомлення військових про загрози для жителів Полтавщини з повітря.
14:10 – повітряна тривога на Полтавщині. Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошено повітряну тривогу, повідомили Повітряні Сили ЗСУ. Швидкісна ціль на Сумщині, курс південно-західний.
14:36 – відбій тривоги.
У ніч на 26 вересня російська армія здійснила атаку на Україну. Повітряний простір Полтавщини порушили групи дронів. Понад десять годин жителям району області загрожували ворожі безпілотники. «Шахеди» летіли на Полтаву, Гадяч і Пирятин.
Повітряну тривогу через загрозу БпЛА оголосили у Миргородському районі о 18:39. Упродовж ночі вона поширювалася на всю область. Найдовше тривога лунала у Миргородському районі. Повітряна загроза там тривала понад десять годин.
ЗМІСТ писав, що робота рятувальників докорінно змінилася. Якщо пожежі, попри свою небезпеку, здавалися зрозумілішими й контрольованішими, то виїзди на місця ворожих ударів є значно важчими. Надзвичайникам доводиться мати справу не лише з вогнем, а й із завалами, уламками, перекрученими металевими конструкціями та бетонними плитами.
Перші обстріли у Віктора Сіренка та Ігоря Дем’янця майже стерлися з пам’яті – тоді не було місця для емоцій чи страху. Вони виконували поставлені перед ними завдання. Надзвичайники гасили пожежі, витягали людей та розбирали завали. Усвідомлення небезпеки приходило пізніше, коли робота завершувалася і з’являвся час на думки.
Головна відмінність у тому, що пожежа має одні ризики, а вибухові руйнування будівель – зовсім інші. Прильоти – це масові завали, розбиті стіни й небезпечні уламки, які роблять роботу набагато складнішою. Як наслідок, сьогоднішній щоденний розпорядок більше не нагадує довоєнний.