Схема «24%». Як у Полтаві вивели комунальні частки бізнесу з-під аудиту

Джерело: liki.poltava.ua
Полтавська міська рада отримає 68 тис. грн дивідендів від «Ліки Полтавщини» за 2025 рік. Сума доволі скромна на тлі річного обороту компанії. Згідно зі звітом, через аптеки мережі продали товарів на 102 млн грн.
На 79-й сесії Полтавська міська рада розглянула фінансовий звіт ТОВ «Ліки Полтавщини» – мережі соціальних аптек, де місту належить частка власності. Депутати погодили звіт, тепер міський бюджет отримає 68 тис. грн дивідендів. ЗМІСТ розбирався у чому полягає схема заниження виплат громаді від підприємств, де вона має частку.
Схема «24%». Хто чим володіє
Полтавська міська рада є власником 24% статутного капіталу ТОВ «Ліки Полтавщини». Решта 76% належить АТ «ЛубниФарм», кінцевим бенефіціаром якого є підприємець Костянтин Некрасов.
Некрасов також є власником низки агропромислових підприємств: ТОВ «Агро Перемога», ТОВ АФ «Зоря-Агро», ТОВ «Агрофірма «ЧБГ», ТОВ «Вінкор Агро Сівер», ТОВ «ЛФ Трейд», ТОВ «ЧБГ-Агро». За обсягом доходів компаній він посідає 980-те місце серед бізнесменів України з річним доходом понад мільярд гривень.

Серед співвласників АТ «ЛубниФарм» є також родичі підприємця. Зокрема, батько Олександр Некрасов – банкір, котрий володіє контрольним пакетом акцій АТ «Полтава-банк» та брат Леонід Некрасов – радник на громадських засадах народного депутата від партії «Слуга народу» Костянтина Касая.
ТОВ «Ліки Полтавщини» є дистриб'ютором продукції АТ «Лубнифарм» – місцевого виробника ліків, пов'язаного з тими самими власниками.

24% і жодного реального контролю
Здавалося б, чверть компанії — вагома частка. Але саме тут криється ключова проблема. Різниця між 24% і 25% у корпоративному праві є принциповою.
Поріг у 25% + 1 акція надає власнику право:
- ветувати окремі стратегічні рішення (зміну статуту, реорганізацію, великі угоди);
- вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності компанії;
- брати повноцінну участь в управлінні та контролі фінансових потоків.
Маючи лише 24% Полтавська міська рада позбавлена цих інструментів. Місто є пасивним одержувачем дивідендів і не більше. Також громада не може самостійно ініціювати аудит, перевірити правомірність витрат чи оскаржити фінансові рішення мажоритарного власника. Фактично, одного відсотка бракує, щоб публічні гроші перебували під публічним контролем.
«Фарго Сістемс»: електронний квиток і та сама схема
Описана модель не є унікальною. Ідентична корпоративна конструкція існує і в ТОВ «Фарго Сістемс» – операторі системи електронного проїзного квитка в Полтаві.
Полтавська міська рада знову володіє 24% статутного капіталу. 76% компанії контролює підприємець Сергій Веренкіотов. За кожну безготівкову оплату проїзду «Фарго Сістемс» отримує комісію до 10% від транзакції.

Попри це, при річному доході у 6,2 млн грн компанія задекларувала чистий прибуток лише 75 тис. грн. Дивіденди міської ради – не більше 20 тис. грн за рік.
І знову — 24% без права на аудит, мінімальний задекларований прибуток і жодних законних механізмів для перевірки реального стану справ.
Що не так із фінансовим звітом
На перший погляд, цифри мають логічний вигляд, але деталі викликають запитання. Згідно з поданим звітом, мережа з 32 аптечних пунктів за рік:
- реалізувала продукції на 102 млн грн;
- витратила на собівартість товарів — 86,8 млн грн;
Решта близько 15 млн грн розподілена так:
| Стаття витрат | Сума |
| Заробітна плата (приблизно 50 працівників) | 8,7 млн грн |
| Соціальні відрахування | 1,9 млн грн |
| Матеріальні витрати | 1,0 млн грн |
| Амортизація | 207 тис. грн |
| Операційні витрати | 3,7 млн грн |
У підсумку є 284 тис. грн чистого прибутку за рік. З них 24% — частка міської ради — і становлять ті самі 68 тис. грн дивідендів.
Окремої уваги заслуговує стаття «Операційні витрати» на 3,7 млн грн, джерело і зміст яких у звіті не розшифровують. Саме це робить проведення незалежного фінансового аудиту особливо актуальним — але, як зазначалося, у міської ради немає достатньої частки, щоб його вимагати.
При річному обороті в 102 млн грн мережа соціальних аптек показує прибуток у 284 тис. грн, тобто менше третини відсотка від виручки. Чи відповідає це реальному стану справ перевірити без аудиту неможливо.