Трьом вишам Полтави виділили гроші на розвиток науки 

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

(Фото ЗМІСТу)

Уряд змінив правила розподілу коштів за результатами атестації та запровадив новий підхід до фінансування університетів і наукових установ. Загальний обсяг фінансування перевищує 3 млрд грн.

Про додаткове фінансування університетів 6 березня повідомили у Міністерстві освіти і науки України.

Серед полтавських вишів до переліку увійшли три заклади на які сумарно виділили понад 44 млн грн, зокрема на:

  • Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» – 19 млн 754 тис грн ; 
  • Полтавський державний аграрний університет – 8 млн грн;
  • Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка – 16 млн 245 тис грн.

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» 29 кафедр отримають кошти на розвиток інженерно-технологічного та суспільного напрямків, а у Полтавському державному аграрному університеті  11 кафедр суспільної галузі. Своєю чергою, найбільше кафедр, які отримають кошти у Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка – 33 у гуманітарно-мистецькому напрямку.

На що розподілили кошти

Загалом виділені на розвиток наукової діяльності 3 млрд грн спрямують за трьома основними напрямами, зокрема:

  • 1 млрд 921 млн грн – на стимулювання наукових та науково-педагогічних працівників;
  • 638,1 млн грн – на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання;
  • 530,8 млн грн – на інституційний розвиток наукових установ і закладів вищої освіти.

За новими правилами більшість коштів, а це майже 70% спрямують на надбавки до зарплат науковців і викладачів у підрозділах, які отримали високі оцінки за атестацією і становитимуть 1 тис 650 грн щомісячно. Їх почнуть нараховувати з 1 січня 2026 року. 

Ще 20% фінансування спрямують на розвиток дослідницької інфраструктури та закупівлю сучасного обладнання, яке встановлюватимуть у спеціальних наукових центрах. До 10% коштів виділять на нові дослідження, щоб залучати молодих науковців і підтримувати наукові школи. Окремо 5% базового фінансування використають на компенсацію надбавок і підтримку підрозділів, що забезпечують супровід досліджень – від закупівель і патентування до бухгалтерії.

Вищі навчальні заклади отримуватимуть кошти напряму через казначейство – без окремих договорів із Міністерством освіти і науки. Загалом на обсяг фінансування щорічно впливатимуть такі показники:

  • ефективність залучення зовнішнього фінансування (кошти бізнесу, міжнародні гранти);
  • кількість публікацій найвищого квартилю (Q1) у Scopus/WoS;
  • частка молодих учених;
  • загальний кадровий потенціал установ.

Такий підхід спрямовує державні ресурси до тих установ, які демонструють високі результати досліджень і формують науковий потенціал країни.

Раніше ЗМІСТ писав, що з 1 вересня три навчальні заклади області одними з перших в Україні впроваджуватимуть нову модель старшої школи. Ліцеї, які увійшли до пілотування реформи старшої школи:

  • Гадяцький профільний ліцей імені Тараса Шевченка; 
  • Академічний ліцей імені братів Шеметів у Лубнах; 
  • Полтавський ліцей №17 «Інтелект».

Також у закладах планують запуск інституту кар’єрного радника – фахівця, який допомагатиме школярам обирати профіль навчання та формувати індивідуальну стратегію професійного розвитку. 

Окрім цього, ліцеї отримають фінансування в межах субвенції Нової української школи на оснащення навчальних кабінетів і лабораторій.

Нагадаємо, що три полтавські виші увійшли до переліку закладів освіти, які впровадять підготовчу програму для випускників. З 1 січня заклади вищої освіти відкрили набір на 3-6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Серед закладів Полтавщини до переліку  увійшли: 

  • Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
  • Полтавський державний аграрний університет; 
  • Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка. 

Також на стадії підготовки до відкриття «нульового курсу» знаходиться Кременчуцька гуманітарно-технічна академія наразі.