У Полтаві на артскладах пропонують створити меморіальне місце «Пушкарівський яр»

Автор: Віталій Крицький, 24 травня, 11:31

Фото: Територія артскладів


У четвер, 23 травня, в приміщенні Полтавського краєзнавчого музею за участі науковців, громади та журналістів відбулося засідання круглого столу на тему «”Пушкарівський Яр” – відновлення історичної правди». Представники міської влади на захід не прийшли.

Відомо, що на артскладах були концентраційні табори для військовополонених. За час німецької окупації в них перебували військовополонені – від 5 до 15 тисяч. Їх розстрілювали та ховали неподалік концтаборів.

Згідно з історичними джерелами (наприклад, показами полтавського поліцая), тільки 23 листопада 1941 було розстріляли 5 тисяч євреїв. За словами історика Віктора Ревегука, після деокупації Полтави в місті залишилося 80 тисяч людей.

Мейлах Шейхет, директор центру вивчення юдаїки та БО «Єврейське відродження», впевнений: полтавська міська влада зневажає історію свого міста, адже хоче дозволити забудову на недосліджених територіях:

«Увіковічення пам’яті – це і є безпосередній обов’язок місцевої влади. Але вона цим ніколи не займалася. Ми бачимо діяльність активістів, істориків, які переживають за своє місто. Але не бачимо владу. Зазначу, що наша організація допомагатиме в проведенні досліджень».

Недбале відношення до пам’яті свого народу – деморалізація суспільства, резюмував Шейхет.

Концептуальний проект історично-меморіального парку

Німецький журналіст, письменник Крістоф Брумме розповів, що знімає документальний фільм про Пушкарівський Яр для відновлення історичної справедливості. Брумме не розуміє, як міська влада може розглядати артсклади під забудову.

В.о. директора Центра охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеслав Шерстюк пообіцяв спільно з колегами розробити детальний картографічний план для майбутніх пошукових робіт на території артскладів.

Архітектор і краєзнавець Артур Ароян впевнений: міська влада перекладає з себе відповідальність на потенційних інвесторів та забудовників:

«Наразі позиція влади наступна: на артскладах немає масових поховань. Історики стверджують інше. Якщо забудовник наткнеться на місця поховання, це фактично “заморозить” усі роботи. Почнеться серйозна бюрократична процедура. Як наслідок – втрата грошових вкладень. Буде чесно спочатку провести дослідження, внести зміни до детального плану, а потім роздавати лоти на аукціони».

Артур Ароян

Очільниця ініціативної групи Олександра Супряженко зазначила, що громада міста й науковці повинні документально обґрунтувати історичну правду та донести владі, що це місце повинне стати меморіалом

У підсумку члени круглого столу створили проект історичної довідки, який науковці доповнять фактами та передадуть його затвердження до Українського інституту національної пам'яті.

Нагадаємо, що про поховання широкому загалу стало відомо у травні 2017 році, коли «Полтававодоканал» прокладав траншею для колектору. Тоді на ділянці колишніх артскладів знайшли останки близько десяти людей (черепа, фрагменти великогомілкових кісток, ребра). Так, вдалося встановити, що один з черепів належить 13-річній дівчинці.

25 квітня на сесії міськради депутати не виставили на аукціон спірні земельні ділянки, поки там не проведуть пошукові роботи.

Олександра Супряженко зазначала, що вона разом із однодумцями ініціюватимуть створення Пушкарівського Яру, щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.

Раніше ЗМІСТ розповідав про історію цього місця під час Другої світової війни.

Фото Богдана Проскурова

Опублікована: 24 травня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація