У Полтаві провели в останню путь оператора БпЛА
Колаж ЗМІСТу
Воїн з 2024 року захищав суверенітет та територіальну цілісність України. У червні життя бійця обірвалося на Донеччині.
Прощання з захисником відбулося 3 липня у Свято – Успенському соборі, про це повідомила Полтавська міська рада.
Артем Трохименко народився 30 жовтня 1994 року у Полтаві. Шкільні роки хлопця пройшли у стінах загальноосвітньої школи №11, яку він закінчив у 2009 році. Спеціальність «Зварювальника» отримав у Полтавському професійному училищі №23.
На захист країни став за мобілізацією 2 серпня 2024 року. У лавах Збройних Сил України проходив службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів.
Життя Артема Трохименка обірвалося 19 червня 2026 року на Донеччині.
Вічна пам’ять!
Згадаймо імена полеглих захисників
Микола Петраченко народився 8 липня 1999 року в селі Герасимівка Полтавщині. У серпні 2024 року чоловік був мобілізований до лав ЗСУ. Побратими згадують його як мужнього, відповідального та надійного воїна. Казали: «З ним не страшно було йти в розвідку». 21 червня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Уди на Харківщині, Микола загинув внаслідок артилерійського обстрілу.
Владислав Жила народився 9 лютого 1994 року в селі Єрківці Лубенського району. Пізніше його родина перебралася в сусіднє село Тарасівці. Чоловік мав бойовий досвід ще до початку повномасштабного вторгнення — майже рік брав участь в АТО/ООС на Донбасі. З початком повномасштабної війни, 24 травня 2022 року Владислав Жила вдруге долучився до оборони України. Захисник мав звання сержанта та обіймав посаду командира 2-го відділення спеціального призначення 1-го взводу СП 3-ї роти СП 22-го окремого батальйону СП Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького у складі 18-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. 17 грудня 2023 року зв’язок із 29-річним Владиславом Жилою обірвався, коли він виконував бойове завдання поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Воїн тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло загиблого бійця вдалося повернути з тимчасово окупованої території під час обміну. Подальший процес ідентифікації тривав два з половиною роки.
Сергій Пузак захищав Україну на посаді кулеметника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7291. Із 16 грудня 2024 року рядовий вважався зниклим безвісти. Тоді він востаннє вийшов на зв’язок, виконуючи бойове завдання поблизу села Сторожеве Волноваського району Донецької області. Наразі офіційно підтверджено факт його загибелі.