В апеляції не пом’якшили запобіжний захід для підозрюваного в міжнародних кіберзлочинах Геннадія Капканова
14 березня Апеляційний суд Полтавської області розглянув скаргу Геннадія Капканова. Колегія лишила ухвалу першої інстанції без змін: підозрюваний у міжнародних кіберзлочинах лишатиметься під вартою без визначення застави.
Полтавець, розшукуваний у 30 країнах світу за підозрою в інтернет-шахрайствах, під час першого затримання 30 листопада 2016 року скористався зброєю. Саме факт чинення опору та становлення небезпеки життю поліцейських розслідують полтавські правоохоронці.
26 лютого суддя Октябрського райсуду Полтави Олена Шевська ухвалила взяти підозрюваного під варту на два місяці. Геннадій Капканов скористався своїм правом оскаржити таке рішення.
Проте колегія суддів апеляції (Андрій Рябішин, Алла Гонтар і Василь Маліченко) лишили ухвалу без змін.
Під час засідання сторони, власне, повторили свої аргументи з першої інстанції.
Адвокат Ігор Гонжак каже, що під час затримання до Капканова невідомі ломилися у двері, і його підзахисний не знав, що це поліція, і боявся за своє життя. Адвокат наголосив, що в матеріалах справи підтвердження реального скоєння правопорушення немає. Захисник вважає, що права його підзахисного були грубо порушені, і Капканов не має відповідати за помилки правоохоронців. Ігор Гонжак зазначив, що докази у слідства відсутні, а підозра і ризики, зазначені в ухвалі, необґрунтовані. Відтак адвокат просив скасувати тримання під вартою та пом'якшити запобіжний захід до домашнього арешту.
Судді цікавилися, де гарантії, що Геннадій Капканов не переховуватиметься знову. Крім того, адвокат не відповів на запитання, де його підзахисний був з того моменту, коли його звільнили з-під варти в 2016 році. Геннадій Капканов зазначив, що під час затримання телефонував до поліції і матері. А як правоохоронці зайшли в оселю, він не чинив опору і не мав ніякого наміру завдавати шкоди поліціянтам. З приводу свого зникнення Геннадій Капканов сказав так:
«Після погроз, які були на затриманні 30.11.2016 року, я боявся за своє життя, взяв паузу й поїхав. Я не знав, що перебуваю в розшуку».
Натомість прокурори Володимир Живило і Анатолій Литвин зазначили, по підозра є обґрунтованою; її вручили матері Капканова. А на озвучені ризики в разі звільнення з-під варти вони мають докази. Як і в першій інстанції, правоохоронці переконують, що під час затримання Геннадій Капканов чинив опір і представляв небезпеку для життя поліцейських – вистрілив із мисливського карабіна. За це йому попередньо інкримінують ст. 348 Кримінального кодексу України – Посягання на життя працівника правоохоронного органу. Щодо ризиків – прокурори зазначили, що під час обшуків у Капканова знаходили кілька паспортів, зокрема румунський (як раніше розповів затриманий, у нього подвійне громадянство), тому без арешту він може переховуватись. Також, вилучено велику суму грошей, а це є доказом того, що на свободі затриманий може займатися злочинною діяльністю. До того ж, він може чинити тиск на свідків затримання – сусідів.
Нагадаємо, у суді першої інстанції Геннадій Капканов розповів свою версію подій затримання: він опору не чинив. Коли почув галас біля квартири та викрики «Пожежа!», то злякався, що завітали грабіжники. Тому захищав своє життя. Постріл із карабіну, за його словами, був попереджувальним. А те, що він виявився вбік дверей, де чатували правоохоронці, Капканов пояснив станом паніки та низькою навичкою використання зброї. Також підозрюваний зазначив: увесь цей час не знав, що його розшукують, і подорожував. При цьому підробним українським паспортом (також у Капканова раніше виявили паспорт громадянина Румунії), за його словами, він не користувався, а тримав його як «сувенір». На противагу ризикам, озвучених прокурором, підозрюваний зазначив, що має міцні соціальні відносини, займається підприємництвом (оренда).
Нагадаємо, 35-річний Геннадій Капканов став фігурантом слідства Прокуратури міста Фердена (Німеччина). За їхніми даними, полтавець та інші учасники міжнародної злочинної організації «Avalanche» з квітня 2012-го року проникали в комп’ютери, розповсюджуючи шкідливу програму «URLzone» (банківський троян). За 2013–2016 рік загальний збиток, як зазначає слідство, складає майже 6 мільйонів євро.
Геннадія Капканова оголосили в міжнародний розшук (30 країн) 29 листопада 2016 року, а затримали наступного дня в його полтавській квартирі – 30 листопада. А вже 1 грудня 2016 року суддя Октябрського райсуду Лариса Кулешова ухвалила відпустити підозрюваного, оскільки законодавство України не передбачає видачу своїх громадян закордон (Прокуратура на той час у клопотанні не згадувала про опір під час затримання). Про цю історію писали навіть New York Times.
Пізніше, 6 грудня 2016 року, в апеляції рішення судді скасували (щодо судді Кулешової відкрили дисциплінарну справу), а підозрюваного мали взяти під варту. Проте ще 1 грудня, після виходу з зали суду, Геннадій Капконов зник. 3 квітня 2017 року його знову оголосив у розшук Інтерпол. А знову затримали лише 25 лютого цього року в Києві. При ньому виявили значну суму коштів і підробний паспорт.
Довідка
За подібні шахрайства положення пар. 129, 129b Кримінального кодексу Німеччини передбачають 10 років позбавлення волі.
Стаття 348 Кримінального кодексу України говорить про 9-15 років або ж довічне позбавлення волі.
Кореспондентка – Вікторія Баберя