Вулиці Кукоби й Героїв Сталінграда. Перелік на другу чергу перейменування у Полтаві
ілюстративне фото
Робоча група підготувала перелік вулиць та провулків Полтавської громади, що планується до перейменування вулиць у другій черзі.
Під час перейменування пропозиції виноситимуть на громадське обговорення. Про це ЗМІСТу відомо з засідання робочої групи з питань перейменування 29 листопада.
Як повідомив заступник голови робочої групи Леонід Булава, 2 грудня з 9:00 годин 2 грудня за рішенням розпочнеться електронне голосування за перейменування 47 вулиць Полтави і 25 сіл громади, що триватиме до 9:00 15 грудня. Паралельно готуються до перейменування вулиць з другої черги.
Члени робочої групи узгодили перелік другої черги перейменування. До них увійшли назви на честь російських (радянських) військових
діячів, героїв війн, політиків чи подій.
Місто Полтава
| Назва елемента вулично-дорожньої мережі (розташування) | Історична довідка | Пропозиції громадської експертної групи |
| 9 Січня вул. (У селищі Ельяшевичі / Ляшівка) | На честь подій у Російській імперії, зокрема Санкт-Петербурзі з розстрілу учасників мітингу, який отримав назву «кривава неділя» і став одним із поштовхів до подій, які у російській історіографії означені як «революція 1905 року» | Перейменувати як названу на честь неактуальної в наш час події, пов’язаної з революційними подіями в царській Росії. Вулиця Ельяшевицька (від назви селища Ельяшевичі). |
| Анатолія Кукоби вул. (На Подолі) | Кукоба Анатолій Тихонович (1948-2011) — міський голова Полтави (1990-2006). Секретар Полтавського міськкому КПУ наприкінці 1980-х років. Назва з 2016 р. Відношення населення Полтави є дуже неоднозначним і до результатів його діяльності, й способу перейменування попередньої назви на його честь. | Має бути перейменованою згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів …», 2016 р. Закон не передбачає винятків. Назвати на честь Героя України Віталія Грицаєнка |
| Балакіна вул. (район «Колонія») | Балакін Василь Федорович (?-1943), полковник, заступник командувача артилерією Степового фронту з політичної частини, загинув у 1943 р. на Полтавщині. Перейменована в 1944 році. Колишня вул. Фабрикантська. У 1951 р. цю назву поширили і на колишню вул. Ново-Фабрикантську. | Названа на честь політпрацівника, не пов’язаного з вигнанням нацистів із Полтави. Його ім’я достатньо вшановане шляхом меморіалізації могили. Перейменувати; можливо, повернути історичну назву вулиці чи району. |
| Бестужева вул. (Яківці) | Бестужев-Рюмін Михайло Павлович (1803-1826) – декабрист, один із керівників повстання Чернігівського полку, з 1820 року служив у Полтавському піхотному полку. Декабристи – російські дворяни, які не розглядали можливість незалежності України. | Перейменувати на честь одного із членів Кирило-Мефодіївського братства у Полтаві (наприклад, Дмитра Пильчикова, який жив і активно діяв у Полтаві) |
| Ватутіна вул. (Центр Полтави) | Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – генерал армії, Герой Радянського Союзу. Винний у злочинній загибелі тисяч українців. Брав участь у реалізації злочинного пакту Ріббентропа-Молотова. У 1952 році колишня вул. Сталіна була перейменована на цю. Стара назва – вул. Прохорівська | Перейменувати на честь Героїв або подій війни українського народу проти російських загарбників з 2014 року. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. |
| Гагаріна вул. (Центр Полтави) | Гагарін Юрій Олексійович (1934-1968) – перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу. Ця персоналія є символом пропаганди успіхів СРСР і соціалізму. Історичні назви: вул. Ново-Петровська; потім вул. Новопролетарська. | Назва є прив’язкою Полтави до історії СРСР. Безліч вулиць на Полтавщині названі його ім’ям. Експерти вважають, що вулиці міста мають носити назви на честь подій і осіб із української історії. |
| Гайдаренка вул. (на Юрівці) | Гайдаренко Степан Степанович (1909 —1977) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, майор (1938). Герой Радянського Союзу (1939, за участь у війні компартії Китаю проти японців). З 1914 до початку 1920-х років мешкав у Полтаві, був членом гуртка авіаторів. | У Полтаві з 1946 року вже є провулок Гайдаренка. Вважаємо, що однієї цієї назви достатньо для меморіалізації цієї особи, заслуги якої перед Україною є досить сумнівними. Перейменувати вулицю на честь льотчика - захисника України, наприклад, Олександра Оксанченка |
| Гастелло вул. (на Тарновщині) | Гастелло Микола Францович (1907-1941) – радянський льотчик. Герой Радянського Союзу (посмертно). Спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у мехколону німців (сфальсифікований подвиг). | Перейменувати. Немає жодного відношення до Полтави і Полтавщини. Робоча група пропонує надати вулиці ім’я еколога Олени Байрак |
| Генерала Буняшина вул. (на Вакуленцях) | Буняшин Павло Іванович (1902 -1983) – радянський військовий діяч, генерал-майор; командував 84-ою стрілецькою дивізією, підрозділи якої брали участь у вигнанні німецьких окупантів із Полтави. Відоме його фото в Корпусному парку (зустріч із полтавцями 23.09.1943 р.). Вулиця названа так у 2010 році. | Інститутом національної пам’яті України рекомендовано давати назви вулиць на честь земляків, та рядових воїнів, які загинули при вигнанні нацистів із міста. Генерал Буняшин до цих категорій не належить. Питання виноситься на обговорення громадою. |
| Генерала Духова вул. (на Павленках) | Рішення ВК ПМР депутатів трудящих № 571 від 23.10.1974 "Про увічнення пам'яті Тричі Героя Соціалістичної праці Миколи Леонідовича Духова" (1904-1964; конструктора військової техніки). | Пропонується змінити на: вул. Миколи Духова (оскільки він був, перш за все, інженером – родом із села Веприк на Полтавщині). |
| Генерала Жадова вул. (на Браїлках) | Жадов Олексій Семенович (1901-1977) — радянський військовий діяч, генерал армії (1955), Герой Радянського Союзу (1945). Командир 5-ї гвардійської Армії, яка брала участь у деокупації Полтавщини. | Інститутом національної пам’яті України рекомендовано давати назви вулиць на честь земляків, та рядових воїнів, які загинули при вигнанні нацистів, а також загальні назви. Дана назва до цих категорій не належить. |
| Героїв Сталінграда вул. (мкрн. Сади) | На честь подій сталінградської битви (17.07.1942 – 2 лютого1943) – битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Неприйнятним є ім’я Сталіна в назві вулиці. Пропонуємо в новій назві вулиці відобразити роль ЗСУ у сучасній російсько-українській війні | Згідно з роз’ясненням Українського інституту національної пам’яті як центрального органу виконавчої влади назва вулиці «Героїв Сталінграду» є незаконною, оскільки «назва походить від міста, названого на честь Сталіна. Має бути перейменованою у обов’язковому порядку згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». |
| Грабчака вул. (мкрн. «Алмазний») | Грабчак Валерій Миколайович (1963-1984), народився в Казахстані, з 1968 р. в Полтаві. Загинув в Афганістані, похований на Центральному кладовищі у Полтаві. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). На фасаді школи №26 і геологорозвідувального технікуму встановлені меморіальні дошки. | Експерти схиляються до перейменування назви, оскільки загибель зумовлена вторгненням військ СРСР, як у 2014 Росія вторглася до України. Це – не захист України. Вважаємо, що достатньо двох меморіальних дошок. |
| Графа фон Гарнієра вул. (до 1930-х років – вул. Міняйлівська, Павленки) | П.А. Фон-Гарнієр – жив у Полтаві на кошти багатої дружини в 1902-1919 рр. Немає підтверджень його благодійної діяльності й суттєвих заслуг перед містом. Не був ні графом, ні великим меценатом. Був медиком білої армії російського генерала Денікіна, яка у 1918–1920 роках воювала проти УНР. | Назва - результат лобізму проросійських сил у 2016 р. – на честь діяча антиукраїнських збройних сил. Яскравий приклад того, як влада повелася на бажання фальсифікаторів історії. Доцільно повернути вулиці історичну назву. |
| Декабристів вул. (Яківці) | Декабристи — перші дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року за допомогою зброї прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. Більшість їх бачили Росію виключно жорсткою централізованою державою. Будь-яка форма федералізму вважалась шкідливою для різнорідної Росії. | Експерти вважають неприйнятним увіковічення членів цього російського руху в назві вулиці українського міста. Пропонується її перейменувати на вул. Кирило-Мефодіївського братства |
| Єрмака вул. (селище Рибці) | Єрмак Тимофійович (?-1585) — отаман донських козаків, керівник походу в Сибір, «упокорювач Сибіру» в російській (царській, радянській і новій російській) історіографії. Поклав початок завоюванню цих земель Московським царством. | Перейменувати. Не має відношення до української історії. Топонім звеличує загарбницьку політику Московського царства (імперський топонім). |
| Желвакова вул. (Колишня Бабичівська вул., Павленки) | Желваков Микола Олексійович (1860-1882) – російський революціонер-народник, терорист. | Перейменувати вулицю, названу на честь російського терориста. Експерти пропонують повернути її історичну назву – за прізвищем козака Бабича. |
| Желябова вул. (Яківці) | Желябов Андрій Іванович (1851-1881) – революціонер-народник, один з організаторів замаху на імператора Олександра II у 1881 р. Страчений. Один час був близький до діячів української громади. | Перейменувати вулицю, оскільки вона названа на честь діяча, який сповідував терор, як метод боротьби. Ця персоналія не має стосунку до Полтавщини. |
| Зигіна вул. | Олексій Іванович Зигін (1896-1943) – генерал-лейтенант. Багато років вважався "офіційним" визволителем Полтави, похований у м. Полтава. У 1962 році Транспортна площа була перейменована на площу Зигіна; історична назва вул. Зигіна до 1944 року - вул. Загородня. | Перейменувати. Міфологізований визволитель Полтави. Загинув до того, як фактично міг взяти участь у вигнанні нацистів з міста. |
| Зигіна площа | ||
| Зої Космодем’янської вул. (Дублянщина) | Космодем'янська Зоя Анатоліївна (1923-1941) – радянська партизанка-диверсантка. Перша жінка Герой Радянського Союзу. Згідно з роз’ясненням Українського інституту національної пам’яті її ім’я не підлягає увіковіченню в назвах | Перейменувати. Немає жодного відношення до Полтави і Полтавщини. Реалізувала сталінську політику «випаленої землі», знищуючи селянські хати. |
| Івана Паскевича вул. (проектна / не забудована) | Паскевич Іван Федорович (1782-1856) — російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829-го). Командував військами, які придушували повстання за національне визволення народів, поневолених російською імперією – українські, польські, вірменські. | Перейменувати. Топонім, що звеличує, увічнює, пропагує і символізує державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних країн. |
| Коваля вул. (Центр / Сінна площа) | У «Книзі пам’яті. Полтавська обл.» (т. 4, стор. 45) вказаний один Микола Коваль - із Диканьки, 1922 р., Гвардії сержант. Загинув 30.04.1945 р. Похований: м. Берлін. Німеччина. За віком ця особа не могла бути «сином полку» (як указано в документі про перейменування провулку Кирпичний від квітня 1965 року). | Перейменувати. Про нього, як сина полку (яким не він не міг бути), створений міф - заради виконання вказівки згори про найменування однієї з вулиць іменем «сина полку». На думку експертів, не варто називати вулиці на честь осіб, інформація про яких є недостовірною. |
| Ковпака вул. (мкрн. «Браїлки») | Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) – державний діяч УРСР, один з організаторів партизанського руху, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу. Із 1919 р. член ВКП(б), у 1917-19 рр. брав участь у боях проти армії Української Держави та загонів вільного козацтва. У 1930-х закінчив спецшколу ОГПУ. З 1937 р. очолював радянський виконком м. Путивль. Учасник численних боїв проти загонів УПА. З 1944 р. депутат Верховної Ради УРСР, з 1947 р. по 1967 р. – заступник керівника Президії ВР УРСР. Член ЦК КП(б)У в 1942-1943 та 1949-1967 роках. | Брав активну участь у репресіях проти борців за самостійну Україну. Вулиця має бути перейменованою згідно з Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів …» (2016 р.), як один із керівництва комуністичної партії УРСР. Цей Закон не передбачає винятків. |
| Комарова вул. (на межі з с-щем Розсошенці) | Комаров Володимир Михайлович (1927-1967) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967). Загинув під час по-садки космічного корабля «Союз-1». | Перейменувати. Не має жодного стосунку до Полтави і Полтавщини. |
| Корзуна вул. (Яківці) | Корзун Павло Петрович (1892-1943, підірвався на міні біля с. Березова Лука, похований у м. Гадячі) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1942) , учасник військової операції більшовицької Росії з окупації у 1919-1920 рр. держави «Бухарський емірат». | Персоналія не має безпосереднього стосунку до Полтавської громади. Експерти пропонують обговорити доцільність назви геоніму в Полтаві на честь цієї особи. |
| Костянтина Заслонова пров. (р-н Київського вокзалу) | Заслонов Костянтин Сергійович (1909-1942) — радянський партизан у роки Німецько-радянської війни. Командир партизанського загону і бригади, з жовтня 1942 року, командувач усіма партизанськими силами оршанської зони. | Ніяк не пов'язаний з історією громади, не брав участь у опорі і вигнанні нацистів з України. Домоволодіння нумерувалися по провулку Будівельному. Відсутня реєстрація адрес по ньому. Доцільно назву скасувати. |
| Куликова вул. (Рогізна) | У рішенні 1958 року зазначено, що вул. названа на честь «Героя Радянського Союзу т. Куликова, загинувшого в період Великої вітчизняної війни». Під це визначення підпадають троє: Куликов Василь Іванович (1921-1943); Куликов Іван Миколайович (1925-1944); Куликов Олексій Олександрович (1917-1943). | Ідентифікувати особу за прізвищем неможливо. На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| Леваневського вул. (Центр Полтави) | Леваневський Сигізмунд Олександрович (1902-1937) – льотчик, Герой Радянського Союзу (1934), займав посаду начальника льотної частини Центральної Всеукраїнської школи пілотів ТСОАВІАХІМу в Полтаві у 1929-1932 рр. | Експерти вважають достатнім вшанування його пам’яті меморіальною дошкою на будинку, в якому він жив. Пропонуємо повернути історичну назву – вулиця Кам’яна. |
| Лідова вул. (Центр Полтави) | Лідов Петро Олександрович (1906-1944) – військовий кореспондент газети "Правда". Його могила в Полтаві вже є меморіалізованою. Колишні назви вулиці: Просвітянська, Ново-Кременчуцька | Перейменувати як названу на честь кореспондента головного органу більшовицької партії, який випадково загинув у Полтаві. Вшанування відбулося не за подвиг, а за посаду. |
| Лізи Чайкіной вул. | Чайкіна Єлизавета Іванівна (1918-1941) – секретар Пеновського підпільного райкому комсомолу Калінінської області, одна з організаторів партизанського загону в роки Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу. Колишня вул. Окремі Хатки, перейменована у 1955 році. | Перейменувати. Ця персоналія не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Лізи Чайкіной пров. (район «Нижня Колонія») | ||
| Ляхова вул. (Центр Полтави) | Ляхов Андрій Микитович (1908-1943) – гвардії полковник, загинув у боях за Полтавщину, похований на території меморіального комплексу Солдатської Слави. Колишня вул. Кругла | Більшість членів групи підтримує перейменування. Вшанування відбулося шляхом меморіалізації могили. |
| Любові Шевцової вул. (Браїлки) | Шевцова Любов Григорівна (1924-1943) – радянська підпільниця, член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Організація (значною мірою, міфологізована) і персона не мали стосунку до історії Полтавщини і Полтави. |
| Лютневої Революції вул. (За Київським вокзалом) | Лютнева революція 1917 року в Росії – революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії. | Перейменувати як названу на честь неактуальної в наш час події. Пропонуємо дати назву, пов’язану з визначною подією в історії України. |
| Малиновського вул. (Колишня вул. Малобудищанська) | Малиновський Родіон Якович (1898-1967) — радянський воєначальник та державний діяч. Полководець Другої світової війни, Міністр оборони СРСР (1957-1967), Двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1958). Народний герой Югославії (1964). | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Безпосередньо не пов’язаний із Полтавщиною. |
| Марата вул. | Жан-Поль Марат (1743-1793) – французький лікар, публіцист, революціонер під час Великої французької революції, голова Якобінського клубу. | Перейменувати. Марат - символ якобінського терору, творець «якобінського ВЧК». Не можна мати таку назву! |
| Марата пров. (Кобищани) | ||
| Маршала Бірюзова вул. (Колишня назва - вул. Велико-Решетилівська) | Бірюзов Сергій Семенович (1904-1964) – Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу, росіянин. У 1939-1941 роки проживав у м. Полтава. Член ЦК КПСС у 1961-1964 роках. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Бажано повернути історичну назву. |
| Матросова вул. | Матросов Олександр Матвійович (1924-1943) – рядовий-піхотинець, боєць «штрафбату». Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Не має жодного відношення до Полтави і Полтавщини. |
| Матросова пров. (район «Електромотор») | ||
| Молодогвардійська вул. (Яківці) | На честь молодіжної антинацистської підпільної організації «Молода гвардія», яка діяла у м. Сорокиному (тоді Краснодон) у період німецько-радянської війни. Історія «Молодої гвардії», описана О.Фадеєвим у романі на замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту, а потім зображена в однойменному фільмі, сильно відрізнялась від свідчень очевидців тих подій. | Перейменувати. Організація не має жодного відношення до історії Полтави і Полтавщини. Суто радянська пропагандистська назва. |
| Муравйова пров. (Яківці) | Судячи з тексту Постанови 1958 р., мова йде про страченого в 1826 р. декабриста Сергія Івановича Муравйова-Апостола (1796-1826). Інформація в Постанові наскільки неповна, що не виключено – на честь Микити Муравйова. | Експерти вважають неприйнятним увіковічення членів цього російського руху в назві вулиці українського міста. Тим більше, що не можна точно ідентифікувати – на честь якого з декабристів. |
| Нахімова вул. | Нахімов Павло Степанович (1802-1855) – російський флотоводець, адмірал, переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854-1855 рр., герой Кримської війни. | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини |
| Нахімова пров. (Кривохатки) | ||
| Нестерова бульвар (Браїлки) | Нестеров Петро Миколайович (1887-1914) — російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та повітряного тарана. Ім’я входить до пантеону героїв імперії. | Перейменувати. На думку експертів, не є визначною постаттю в історії краю і України. Бажано перейменувати на честь українського діяча чи події. |
| Нікітченка вул. (Сади-2) | Нікітченко Микола Степанович (1901-1975) – командир 95 гвардійської Полтавської стрілецької дивізії, яка визволяла Кременчук в 1943 році. При деокупації Полтави командиром цієї дивізії ще не був. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| Олега Кошового вул. (Юрівка) | Кошовий Олег Васильович (1926-1943) – Герой Радянського союзу, комісар підпільної комсомольської організації «Молода гвардія», яка існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області під час німецько-радянської війни. Вказаний об’єкт топоніміки є яскравим втіленням радянської практики ідеологічної номінації, що використовувалися для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. | Перейменувати (крім навчання протягом кількох місяців у СШ № 8, ця персоналія не має іншого стосунку до Полтави). Вшанування відбулося встановленням меморіальної дошки на будинку школи №8 (вважали б, що цього достатньо для збереження пам’яті про особу). |
| Олександра Бідного вул. (Назва з 1988 р. дана одній із нових вулиць мкрн. «Левада») | Бідний Олександр Леонідович – народився 1964 у Полтаві. Працював слюсарем на Полтавському ТРЗ. 1983 року загинув в Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). В 2017 році на його честь на фасаді школи №27 встановлена меморіальна дошка. Тобто пам’ять про цю людина вже увіковічена. | Експерти схиляється до перейменування геоніму, оскільки загибель особи зумовлена вторгненням військ СРСР до суверенної держави, як і в 2014 р. Росія вторглася до України. Цю категорію не можна автоматично віднести до захисників України. |
| Олександра Маринеско вул. (Вакуленці) | Маринеско Олександр Іванович (1913-1963) — командир Червонозоряного підводного човна С-13, капітан 3-го рангу, відомий за «Атакою сторіччя», коли був потоплений німецький корабель «Вільгельм Ґустлофф». Герой Радянського Союзу (посмертно, 1990). | Перейменувати (як названу на честь особи, що не має стосунку до Полтави). Вулиця отримала назву в 2016 р. тільки завдячуючи міфу (дезінформації) про народження Маринеско на Полтавщині. |
| Олександра Сазонова вул. (розташована північніше «Авіамістечка») | Сазонов Олександр Михайлович (1897-1955) – генерал-майор, командир 9-ї гвардійської Полтавської повітрянодесантної дивізії, яка брала участь у звільненні Полтави. | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не повинні слугувати прикладом для українських військових. |
| Осипенко вул. (р-н Лугової) | Осипенко Поліна Денисівна (1907-1939) — радянська льотчиця українського походження, одна з перших жінок, ушанована званням Героя Радянського Союзу(1938). | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Панфілова вул. | Панфілов Іван Васильович (1892-1941) – радянський військовий діяч, генерал-майор, Герой Радянського Союзу, (росіянин). Колишня вул. Заводська, перейменована у 1962 році | Перейменувати. Враховуючи ціну, якою здобувалася перемога, ми не можемо вшановувати радянських воєначальників. Їх імена не мають слугувати прикладом для українських військових. |
| Панфілова пров. (Павленки - Нижня Колонія) | ||
| Півненка вул. (р-н Рогізна) | Із 1920-х років провулок (тепер – вулиця), носить ім’я полтавського залізничника, який у 1918 році загинув біля станції Якимівка, захищаючи радянську владу. Колишній пров. Мокрий. | Перейменувати. Оскільки цей геонім втратив актуальність, прославляє особу (навіть без імені), що боролася за встановлення комуністичного режиму. |
| Полόвки вул. (Юрівка) | Імовірно, на честь більшовика І. Полόвки, розстріляного денікінцями (судячи з публікацій у пресі 1980-х років). Жив у селищі Юрівка. Достеменна інформація про цю особу відсутня в архівах. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| Пугачова вул. (Юрівка) | Пугачов Омелян Іванович (1742–1775) – донський козацький отаман, один із керівників селянської війни 1773-1775 рр. (має українське коріння). | Перейменувати, як діяча з історії царської Росії, не пов’язаного із вітчизняною історією і Полтавщиною. |
| Ракова вул. (Павленки) | Ймовірно, Ра́ков Василь Іванович (1909-1996), військовий льотчик, учасник війни, генерал-майор авіації, Двічі Герой Радянського Союзу. Провулок має назву із 1944 р., вулиця – з 1946 р. Стосунку до Полтави ця персоналія не має. | На нашу думку потрібно притримуватися принципу: якщо точно невідомо, на чию честь названа вулиця чи провулок, то такі вулиці і провулки повинні бути перейменовані. |
| Рилєєва вул. (Яківці) | Рилєєв Кіндрат Федорович (1795-1826) – російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України. | Як письменник, створював позитивний образ українців. Експерти вважають за потрібне уточнити цю назву: вулиця Кіндрата Рилєєва. |
| Сакко вул. (заплава Ворскли) | Сакко Нікола (1891-1927) – північноамериканський робітник-анархіст італійського походження. Разом з Бартоломео Ванцетті був засуджений на смертну кару. Цей об’єкт топоніміки є яскравим втіленням радянської практики пропаганди. | Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. Пропозиція учасників війни проти агресії росії: перейменувати на вул. Охтирський шлях. |
| Сапіго С. вул. (Центральна частина Полтави) | Сапіго Сергій Терентійович (1911-1942) – один з керівників підпільної комсомольсько-молодіжної "Нескорена полтавчанка". В його біографії виявлено ряд суперечливих моментів. | Уточнити назву: вул. Сергія Сапіго. Вулиця розглядається як резервна для перейменування на честь захисника України |
| Серьогіна вул. (південня частина Полтави) | Серьогін Володимир Сергійович (1922-1968) – військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), льотчик-випробувач,інженер-полковник. Трагічно загинув в авіакатастрофі разом з Ю.А.Гагаріним. | Перейменувати. Особа не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. Назвати на честь захисника України. |
| Сєрова вул. (р-н Лугової) | Сєров Анатолій Костянтинович (1910-1939) – радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938). Загинув разом із Поліною Осипенко | Перейменувати. Цей льотчик не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Скобелєва пров. | Скобелєв Михайло Дмитрович (1843-1882) – російський воєначальник, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Смирнова пров. (в рішенні ім. Ю.Смірнова) | Смирнов Юрій Васильович (1925-1944) – червоноармієць; потрапив у полон на території Білорусії, був убитий нацистами. Герой Радянського Союзу(1944). | Перейменувати. Персоналія не має стосунку до історії Полтави і Полтавщини. |
| Спартака вул. | Спартак (109-71 р. до н. е.) – гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки. Тобто не має стосунку до України і Полтавщини. | Перейменувати. Суто радянська назва. Культ виник після 1917 р., коли комуністи прийшли до влади в Росії. Тема повстання Спартака виявилася вкрай політизованою: Радянська влада бачила в цьому русі першу «міжнародну революцію трудящих», віддалений прообраз Жовтневої революції. |
| Степана Кондратенка вул. Колишня вул. Привокзальна | Кондратенко Степан Федорович (1906-1942) – секретар Полтавського підпільного обкому КП(б)У. Вважаємо, що вшанування відбулося тільки завдячуючи посаді секретаря Полтавського підпільного обкому КП(б)У, який не спромігся організувати партизанського руху на Полтавщині. | Перейменувати на підставі законодавства про декомунізацію. Його могила вже меморіалізована, цього вважаємо за достатнє. |
| Степана Разіна вул. (р-н «Новобудова») | Разін Степан Тимофійович (бл. 1630-1671) – ватажок Селянської війни 1670-1671 р.р. в Московії. Батько Степана належав до козацької старшини Війська Донського, мати, швидше за все, була кримською татаркою. | Перейменувати, як діяча з історії царської Росії, не пов’язаного із вітчизняною історією і Полтавщиною. |
| Степана Халтуріна вул. | Халтурін Степан Миколайович (1857-1882) – російський робітник, революціонер, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці (1880). Організатор «Північно-російського робітничого союзу». | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини; російський терорист. |
| Степана Халтуріна пров. | ||
| Степовика вул. | Ім’я особи і її заслуги перед Полтавою й Україною не встановлено. Гіпотеза, що назви можуть походити від одного із псевдо письменника й політика Івана Липи не знаходить достовірного підтвердження. Крім того, в Полтаві вже є вулиця на честь І.Л. Липи. | Експерти вважають, що коли точно не встановлено, на честь кого названа вулиця чи провулок, і невідомо за які заслуги, то такі вулиці й провулки мають бути перейменовані (повернені їхні історичні назви) |
| Степовика пров. (Поділ) | ||
| Степового фронту вул. | Степовий фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, що існувало з 9 липня до 20 жовтня 1943 у ході німецько-радянської війні. Пізніше перейменовано на 2-й Український фронт. Колишня вул. Польова (до 1983 р.). | Перейменувати на вулицю Українських Фронтів (ця назва загальна і відображає роль народу України в деокупації території від німецьких загарбників). |
| Суворовський пров. | Суворов Олександр Васильович (1730-1800) – генералісимус, російський полководець. Був організатором придушень національно-визвольних повстань та депортацій, зокрема придушення Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка. | Перейменувати, як названу на честь активного діяча колонізаційної політики царської Росії. |
| Талалихіна пров. (в рішенні пров.В.Таллалихіна) | Талалихін Віктор Васильович (1918-1941) – військовий льотчик, перший в СРСР застосував нічний таран, Герой Радянського Союзу, росіянин | Перейменувати. Не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Тюленіна пров. (в рішенні пров.ім.С.Тюленіна) | Тюленін Сергій Гаврилович (1925-1943) – член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія», Герой Радянського Союзу. | Перейменувати. Організація і персона не мали стосунку до Полтавщини. |
| Федора Моргуна вул. (Колишня вул. Кірочна в районі «Колонія») | Моргун Федір Трохимович (1924-2008) – письменник, аграрій, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, перший секретар Полтавського обкому КПУ (1973-1988), перший голова Державного комітету СРСР з охорони природи, Член ЦК КПРС у 1976-1990 р. Названа прижиттєво, що суперечило й тодішньому законодавству. | Назва підлягає перейменуванню відповідно до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Цей Закон не передбачає винятків. |
| Чкалова вул. | Чкалов Валерій Павлович (1904-1938) – радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу. | Перейменувати, оскільки особа не має відношення до історії Полтави і Полтавщини. |
| Чкалова пров. (Лісок) | ||
| Яценка вул. (Сінна площа) | Яценко Григорій Федотович (1910-1942) – із 1931 р. на комсомольській і партійній роботі; заступник редактора газети "Більшовик Полтавщини", секретар підпільного обкому КП(б)У, загинув унаслідок карального рейду окупантів на території Гадяцького району в січні 1942 року. До 1965 р. – провулок Київський. | Перейменувати. Вважаємо, що вшанування відбулося тільки завдячуючи посаді секретаря Полтавського підпільного обкому КП(б)У, який не спромігся організувати партизанського руху на Полтавщині. Його могила меморіалізована - є в числі об’єктів охорони |