Як у Полтаві проголошували маніфест «Самостійна Україна»
Фото з відкритих джерел
Перед публікацією у Львові маніфест Миколи Міхновського вперше виголосили у Полтаві і Харкові під час Шевченківських свят 1900 року. Саме «Самостійна Україна» стала своєрідною програмою для Революційної української партії.
Про проголошення маніфесту у Полтаві, розповів 3 березня представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
У Полтаві 3 березня 1900 року адвокат, член «Братства Тарасівців» та Революційної української партії Микола Міхновський вперше проголосив політичний маніфест «Самостійна Україна». У якому чітко сформулював вимогу створення незалежної та соборної Української держави:
«Одна, єдина, неподільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі».
Шевченківські свята як майданчик для народження національної ідеї
Будинок Олександра та Софії Русових у Полтаві на зламі ХІХ–ХХ століть був важливим осередком української інтелігенції. Тут збиралися провідні діячі культури й політики, серед яких Борис Мартос, Панас Мирний, Лев Падалка та інші. Софія Русова активно розвивала національну освіту, очолювала відділи Секретаріату освіти УНР та співзаснувала Педагогічну академію, а її чоловік був відомим статистиком та етнографом.
Саме в цьому будинку 3 березня 1900 року, під час Шевченківського свята, адвокат і громадський діяч Микола Міхновський проголосив маніфест «Самостійна Україна». Подія стала знаковою для українського руху, адже вперше прозвучала вимога створення незалежної та соборної держави.
Перший заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт дослідив учасників Шевченківського свята, що відбулося того року в будинку Русових. За його даними, серед присутніх були студенти Полтавської духовної семінарії, майбутній голова Директорії УНР Симон Петлюра та його брат Олександр. Участь у зібранні також брали відомі діячі, серед яких:
- письменник і лікар Іван Липа;
- історик мистецтва Дмитро Антонович;
- аграрний науковець та дипломат Кость Мацієвич.
Саме ця подія, на думку дослідників, стала важливою точкою зустрічі молодих інтелектуалів, які згодом відіграли ключову роль у формуванні Української Народної Республіки. Зокрема через те, що на «Шевченківську вечірку» до будинку Русових приїхав адвокат Микола Міхновський з Харкова. Перед тим він змушений був залишити Київ через тиск царської охранки й відкрив власну адвокатську контору в Харкові, активно долучившись до роботи «Харківської Студентської Громади».
Попри молодий вік, Міхновський мав значний досвід громадської діяльності, адже ще студентом юридичного факультету Київського університету Святого Володимира він приєднався до Молодої громади, а згодом став одним із засновників таємної організації «Братство тарасівців» і співавтором її програми «Кредо молодого українця».
«В той час Міхновський здобув між українським громадянством ім’я людини безкомпромісної в українському національному питанні і, хоч був не на багато років старший від нас, мав на молодь величезний вплив. Крок за кроком прищеплював він нам дух революційности в національному питанні», – згадував міністр залізниць та шляхів Української Народної Республіки Юрій Коллард.
Саме поєднання адвокатської практики та активна громадська діяльність підштовхнули Миколу Міхновського до спроби розв’язати питання національного звільнення українців саме в юридичній площині.
Слова маніфесту, що запалювали серця
Організація, що виникла наприкінці ХІХ століття, діяла цілком конспіративно й була окремою від «Харківської Студентської Громади». Першим завданням стало видання програмової книжки, і саме до Миколи Міхновського звернулися з проханням написати текст. Він погодився зробити це у формі промови. Ці збори вважають організаційними для створення Революційної української партії (РУП).
Саме березневих святах у Полтаві Микола Міхновський виголосив свою першу історичну промову про необхідність збройної революційної боротьби за права українського народу. Виступ мав великий успіх, про що згадував Юрій Коллард у книзі «Спогади юнацьких днів 1897–1906», виданій у Канаді у 1972 році.
«Міхновський промовляв у Полтаві на тему терористичної акції. Промова ця була запальна та пориваюча. Слово «бомби» так і летіло з уст бесідника: «На царські укази не можна відповідати словами, а тільки бомбами»... Молоді слухачі слухали промову Міхновського з палаючими очима й гарячими серцями. Успіх промова мала надзвичайний», – згадував цей день співзасновник РУП Дмитро Антонович.
Вдруге маніфест «Самостійна Україна» виголосили через сім днів – 10 березня у Харкові. За спогадами Юрія Колларда зібрання проходило у конспіративному помешканні родини Нелідових і зібрало близько сотні учасників. Атмосфера була піднесеною, тоді звучали реферати, промови, декламації, хор виконував «Заповіт» та «Ще не вмерла Україна». Кульмінацією вечора стала друга промова Миколи Міхновського – «Самостійна Україна», під час якої він наголошував, що без національного визволення неможливе соціальне звільнення українців, а культурна праця без політичної свободи є лише тимчасовим заходом. Молодий адвокат вказував на те, що Україна має право на незалежність, адже умови Переяславської угоди не були дотримані Москвою. Його заклик до створення єдиної, неподільної та самостійної держави від Карпат до Кубані викликав спершу тишу, а потім гучні оплески.
Львівський друк і контрабанда: як поширювали ідеї вільної України
Березневі виступи Миколи Міхновського у Полтаві та Харкові швидко перетворилися на друковану книжку. У травні 1900 року на замовлення Революційної української партії та за підтримки товариства «Молода Україна» видали маніфест «Самостійна Україна».
Брошуру надрукували у львівській друкарні «Уділова», адже в Російській імперії через Емський указ українські політичні видання були заборонені. Перший наклад становив близько тисячі примірників, більшість із яких переправили контрабандою через кордон у Наддніпрянську Україну.
«Вдруге працю, разом з післямовою видавців, передрукували 1917 року, в розпал Української революції, у таборі військовополонених Вецляр у Німеччині за сприяння Союзу визволення України. Примірник саме цього видання зберігається в колекції Національного музею історії України. Сповна ідеї Миколи Міхновського набули сили під час Української революції. До інтелектуальної спадщини діяча зверталися численні українські мислителі 20 століття, а його головна ідея – незалежна соборна Україна – залишається актуальною й нині», – писав дослідник Орест Костів.
Сам автор маніфесту запитував у слухачів таке:
«Яким правом російське царське правительство поводиться з нами на нашій власній території, наче зі своїми рабами? Яким правом відносно нас, тубільців своєї країни, видано закон з 17 травня 1876 року ( Емський указ – авт.), що засуджує нашу національність на смерть? На підставі якого права на всіх урядах нашої країни урядовцями призначено винятково росіян або ренегатів? На ґрунті якого права з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові? Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів? Яким правом правительство російське здерті з нас гроші витрачає на користь російської нації, плекаючи й підтримуючи її науку, літературу, промисловість і так далі».
Пам’ять про маніфест у Полтаві
У 2015 році на фасаді будинку родини Русових у Полтаві встановили меморіальну дошку. Ініціатором став депутат міської ради Юліан Матвійчук. А вже 19 лютого 2020 року поруч із цим будинком відбулася історична реконструкція та театралізоване дійство, присвячене 120-річчю проголошення маніфесту «Самостійна Україна». Організаторами виступили Полтавський осередок громадської організації «Сокіл» та Український інститут національної пам’яті, тоді роль Миколи Міхновського у постановці виконав Юліан Матвійчук.
Більше про Миколу Міхновського та його зв’язок з Полтавою читайте у матеріалі ЗМІСТу.