Наймолодший син – на щиті. До Полтавщини навіки повернувся Богдан Підгорний (ФОТО)
Фото Новосанжарської громади
Воїн загинув 27 лютого цього року поблизу Добропілля Донецької області внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе. Йому навіки 29 років.
Про те, що Богдан Підгорний загинув повідомили 7 березня у Новосанжарській громаді.
На прощання з захисником вийшла громада, люди утворили живий коридор та уклали дорогу квітами щоб гідно провести героя в останню путь. Після цього процесія вирушила до Маджарянського кладовища, де провели панахиду за загиблим воїном. На честь воїна пролунав трикратний стрілецький салют. Під час захоронення кобзар Назар Божинський зіграв на кобзі в пам’ять про полеглого бійця.
Життєвий шлях захисника
Богдан Підгорний народився 27 вересня 1996 року на Полтавщині у Нових Санжарах, в великій родині, де був наймолодшою дитиною. Після школи хлопець навчався у Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка на факультеті філології та журналістики. Здобувши освіту пішов працювати учителем, передаючи молодшому поколінню любов до українського слова та культури.
«З дитинства він вирізнявся щирістю, доброзичливістю і відповідальністю. Його вчителі та однокласники згадують Богдана як людину світлої душі, того, хто ніколи нікого не образив, хто завжди знаходив добре слово і був готовий допомогти», – пишуть у Новосанжарській громаді.
За словами знайомих, Богдан був людиною допитливою, творчою, закоханою в життя і у свою землю. Його захоплювала українська культура, фольклор, етнографія, тому він досліджував народні традиції та робив записи зразків усної народної творчості Новосанжарщини. Окрім цього вивчав давні ремесла, зокрема, займався різьбярством, відроджував мистецтво вибійки, виготовляв вибійкові дошки, воскові свічки. Також любив природу та рослини, мав свою пасіку, дбав про землю.
З жовтня 2024 року Богдан долучився до лав Збройних Сил у складі артилерійського підрозділу 155-ї бригади. Життя воїна обірвалося внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе 27 лютого під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Добропілля на Донеччині. У захисника залишилися дружина, батько, брат та сестра.
Вічна слава та пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих захисників
Андрій Папій народився 10 листопада 1992 року у селі Ялосовецьке. До лав захисників чоловік 14 квітня 2023 року. Його військовий шлях розпочався зі служби у складі 140-го окремого центру спеціальних операцій – підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ. Свідомо обравши шлях воїна-спецпризначенця, він підписав контракт. Виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку молодший сержант Андрій Папій загинув у бою 24 лютого.
Володимир Лобода служив у лавах Державної прикордонної служби на посаді водія другої групи мінометів першого вогневого відділення мінометної прикордонної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування. Унаслідок тяжкої хвороби життя захисника обірвалося 2 березня.
Сергій Щербаков народився 7 жовтня 1973 року на Полтавщині у місті Лубни, там він закінчив загальноосвітню школу №3. Захисник загинув 3 березня внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Андрій Корнецький з початком повномасштабної війни патрулював в ТрО та займався донорством крові. А 29 жовтня 2023 року став до лав Збройних Сил України, згодом підписав контракт. Проходив бойове навчання у Франції. Своє перше бойове завдання виконував в Авдіївці. 7 червня 2024 року Андрій Корнецький востаннє почув голос рідних. Лише нещодавно за допомогою експертизи ДНК вдалося дізнатися, що воїн загинув 11 червня 2024 року.
Олександр Артюх з початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. Ніс службу Олександр Артюх водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 414-ї окремої бригади безпілотних комплексів «Птахи Мадяра». Життя захисника обірвалося 17 лютого 2026 року у межах Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV дроном.