Бьордвочінг у Полтаві: розшифровка подкасту

Подкаст можна знайти та послухати тут. Публікуємо його розшифровку

Олександр Ткаченко: Почавши говорити про дерева і кущі ми вирішили продовжити говорити про птахів і бьордвочінг (споглядання за птахами). Минулорічне дослідження показало, що 70% полтавців бачать свої вихідні за межами міста.   Розкажи, яким мав би бути твій день і що ти планував робити у неділю?

Олександр Олійник: Я планував бьордвочити сьогодні, спостерігати за птахами. Який має вигляд планування вилазки за птахами. Я відкриваю мапи, дивлюся що я міг би відвідати, шукаю парк чи природну місцину неподалік Полтави чи в місті. Збираю види, милуюся ними і спостерігаю за поведінкою.

Чому ти спостерігаєш за птахами, а не ссавцями?

Я теж себе про це запитував. Але тут все просто: птахи, найдоступніші з тварин. Ссавці тікають, комахи літають, а птахи можуть поряд бути, завжди поруч з тобою, де б ти не був, бувають майже в будь-якому місці.

Чи дорого бути бьордвочером? Який обов’язковий реманент потрібний?

Для бьордвочінг необхідний бінокль, найважливіше спостерігати за птахами без фіксації. А якщо ви хочете допомогти науковцям чи людям, які цим займаються бажано мати фотоапарат для точної фіксації, щоб підтвердити те, що бачите. А якщо мова йде про щось рідкісне, то фотоапарат точно стане в пригоді. Щодо бюджетності: професійні бьордвочери мають досить дороге обладнання, але більшість має бюджетні варіанти: фотоапарат, бажано дзеркальний до якого можна підключити телеоб’єктив, який знімає на далекі відстані. 

Але якщо такий варіант неможливий, можна скористатися суперзумом, ця камера є найкращим варіантом для початківців, має великий функціонал. Ціна коливається через дальність зйомки фотоапарата. А щодо біноклю, в пригоді може стати, навіть, театральний. Адже мінімальне наближення в цій справі ніколи не буде зайвим.

Також добре мати  визначник птахів. Це атлас, який зображує птахів у польоті, їхній силует, ареал поширення. За бажанням можна дістати деякі визначники, наприклад, Фесенко, Бокотей  «Птахи України» 2002 р., їх можна придбати на деяких сайтах.

Мабуть, це велика книга? Треба з собою мати для неї рюкзак?

Рюкзак треба мати для фотоапарата та бінокля, особливо коли їдеш на велику відстань. А визначники бувають великі, наприклад, я маю в телефоні британський визначник птахів від Ларса Свендсена, у виданні розповідається про усі види, які мешкають в Європі. І ця книга досить великого атласного формату. Але є польові визначники, які досить компактні, деякі з них поміщаються до кишені.

У тебе визначник в телефоні? Він виконує і функцію GPS і одночасно слугує визначником?

Так, електронний варіант можна знайти у плеймаркеті, він має назву: «Птахи України для початківців», який може стати корисним.

Змоделюймо ситуацію для наших читачів. От взяли ми бінокль та фотоапарат, маємо визначник, склали це все в рюкзак, виїхали за місто, як далі все повинно відбуватися? Йти до лісу і влаштовувати засідки?

Засідки використовують фото анімалісти, щоб отримати ідеальний ракурс. А похідний формат, це коли ти можеш пройти велику відстань в кілька десятків кілометрів, і просто спостерігаєш навкруги. Дивишся на небо, на луки, на дерева та їх верхівки, птахи можуть бути усюди, рекомендую складати маршрути, щоб охопити всі можливі біотопи, біотоп - це природна одиниця, що охоплює певний об’єкт. Це можуть бути ставки, луки, поле, або ліс. Хоча ліс це дуже специфічне місце для бьордвочінг.

А чим саме специфічне?

Там досить мало видів, за виключенням Карпат і Полісся, але в лісостеповій зоні, зокрема на Полтавщині, досить мало видів, вони можуть бути корисними, щоб їх зібрати, адже є види, які мешкають тільки в лісах, наприклад, підкоришник, дятел, ці види повзають по деревах і шукають комах під корою чи видовбують кору. Дуже багато видів у лісі не побачиш.

На сторінці у фейсбуці, в коментарях, Юлія Попова запрошувала тебе у Вільхівщинський заказник Новоселівської територіальної громади. Чи прийняв ти її запрошення? І взагалі, які б біотопи ти порадив, куди в першу чергу варто поїхати?

У пані, яка мене запрошувала я запитував який транспорт може мене туди довести, адже це також велика проблема. Більшість професійних бьордвочерів можуть собі дозволити автівку і будуть роз’їжджати куди їм потрібно.  Але більшість, як я, дістається громадським транспортом. Тому я там ще не був і шукаю спосіб туди потрапити, але я з задоволенням там побуваю.

Цікаві місця для бьордвочінгу на території Полтави. Безперечно, це парк «Перемога». Там є усі базові види, які змінюються залежно від обставин. Також, ставки у мікрорайоні Огнівка. Там безліч видів і дуже цікаво і багато біотопів: поле, луки, дикі поля. 

Полтавський міський парк (дендропарк), там є  ставки, але зараз він перебуває в занедбаному стані, декілька років тому включав себе лучний біотоп, а зараз все позаростало кленами, не займаються очищенням, всі місця, де в парку раніше відпочивали, зараз їх немає.

Для тих, хто хоче знайти інше місце, можу порадити очисні ставки у Розсошенцях. Це специфічне місце, там не найприємніший запах, бо знаходиться за очисною станцією, але там завжди можна знайти щось цікаве. Раджу відвідати це місце в зимовий період, можна знайти дуже цікаві знахідки. Також цікавою локацією є кар’єр, в районі Кобищани, там мешкають бджолоїдки, різні види ластівок. Чітко сказати що є найкращим важко, але варто відвідати і зрозуміти для себе.

Який взагалі ефект від спостереження за птахами чи приносить це заспокоєння. І чи став бьордвочінг під час пандемії актуальнішим ?

Кого не познайомив з бьордвочінгом, всі кажуть, що він мене врятував від ковідної депресії, це неймовірний антидепресант, обов'язково ти приходиш з яскравими враженнями та емоціями, але у всіх різні погляди, на першому етапі це заспокоєння, а пізніше це перетворюється у пошуки постійно  нового і азарт, назбирати якомога більше видів і побачити щось нове, окрім того, що бачив раніше.

Це гонитва за колекціями та результатом?

Є такий аспект, а є ще лікувальний та терапевтичний.

Шановні читачі, так сталося, що Костя, який відповідає за звукову сторону подкасту, був із Сашком в такому поході, запрошую його поділитися своїми враженнями:

Костянтин Калюжний: Всім привіт. Як свідок, поділюсь своїми враженнями бьордвочінг це круто, ми ходили огнівськими ставками. Перше, що мене вразило, що в Полтаві дуже багато птахів, і вони відрізняються. Щодо ефектів, по-перше, це дуже цікаво тренувати своє вміння бачити. Наприклад, є купа очерету і побачити там пташку, наблизити камеру та її сфотографувати – це дуже цікаво. Крім того, мені пощастило побачити такий вид птахів, який всі хочуть помітити.

Олександр Олійник: Так, це був бугайчик – найменший представник родини чаплевих в Україні, розміром з голуба. Круто, що він його помітив.

Костянтин Калюжний: Тому, я планую оновити свою техніку, щоб бачити більше та краще. Я тепер в когорті людей, які захоплюються бьордвочінгом.

Олександр Ткаченко: Сашко, розкажи про спільноту бьордвочінгу у Полтаві.

Олександр Олійник: Я дійсно маю однодумців, але вони не з Полтави. У Полтаві немає осередку бьордвочінгу. Якщо порахувати кількість людей, які займаються цим постійно, це 3 людини. Але я намагаюся залучити людей, адже цю справу важко відпустити, це стає стилем життя, іншим типом мислення.

Що саме ти робиш для розвитку бьордвочінгу?

Жодного професійного підходу. Я просто розповідаю про бьордвочінг, про птахів, яких бачимо, називаю їх. Люди шокуються, коли у звичайному парку, щось бачать окрім звичайних видів. Ти потрапляєш до іншого всесвіту й бачиш те, чого раніше не бачив. Тобі хочеться туди поринути. Я просто показую як це робити, ділюся своїм досвідом.

У тебе є спільнота в Інстаграм, можливо варто набирати групу людей і показувати як це робити?

Так, це є в моїх планах, але я ще не маю достатньої кваліфікації і займаюся цим недовго, всього рік. Над практичним втіленням я поки що лише мрію.

Які в тебе були смішні, кумедні, можливо, страшні випадки бьордвочінгу, які запам’яталися?

Кумедний випадок, ти підходиш до пташки, яка полюбляє сидіти в чагарниках, але ти її не помічаєш, а потім вона випурхує, а ти думаєш, як не помічав її раніше. Неприємний випадок, коли підводить фотоапарат, або не фокусується, в мене таких випадків було небагато.

Цікаво, було бачити зимівлю у парку Перемоги, я відмітив двох особин кваків. Квак – теплолюбна птаха, зимує в заплаві Дунаї та Дністра. Друга зустріч була на Єврейському кладовищі, я помітив на хвойній рослині золотомошку чорночубу, червонокнижний вид, маленьку пташку, вона мешкає у Поліссі і Карпатах, в лісостепі рідко зустрічається, це перша зустріч у Полтавській області.

Про що це говорить зміна клімату, вплив людини?

Є припущення, що це зміна клімату, але в Полтаві немає людей які роблять обліки птахів, біда з орнітологією.

Де в Україні добре з бьордвочінгом?

Найпотужніше в Західній Україні, особливо у Львові. Там є західне товариство, спільноти, там цьому навчають, найвідоміша орнітологиня Ганна Кузьо робить досить цікаві курси за визначенням птахів. Я пройшов в неї курс і це мені допомогло. Також Дніпро – це осередок саме професійних бьордвочерів.

Чи був ти у Кременчуці? Є там за ким спостерігати?

Дніпро це дуже цінна водойма для зимових міграцій, Кременчуцьке водосховище, там щорік зупиняються залітні птахи (морянки, синьги, лебеді-кликуни, рідкісні мартини і  ще досить багато чого).

Чи стає в Україні видів більше або менше? Чи допомагає бьордвочінг у фіксації цього?

Зараз готується нове видання Червоної книги. І стосовно орнітофауни з неї нічого не вилучили. Додалися деякі види (9 видів). Динаміка, на жаль, зростає.

Тобто, в гіршу сторону?

Найбільше, в Червоній книзі птахів, які мешкають в степовій зоні, адже степу, який був раніше у нас немає, він застосовується під аграрні ділянки, немає домівки цим видам.

Чи є мінімальна інфраструктура? Чи включається в цей процес влада чи приватні організації?

У нас немає. На західній Україні і Поліссі, є спостережні пункти. Бурштинське водосховище, там є спостережний пункт, для спостерігання на водоймах, це досить висока станція, птахи тебе не помічають. На східній Україні таких немає.  На Дніпрі ведуться бьордвочерські спеціалізовані тури, у конкретних локаціях.

 Чи має бьордвочинг економічне значення? Чи є на це попит?

 Бьордвочінг має колосальне економічне значення, ведення екскурсій, турів, така просвітницька діяльність має неабияке значення, адже якщо захопити туристів, то вони будуть постійно цим займатися. Ініціатива створювати такі тури перспективна.

Якби ти став керівником парку чи заповіднику, який би був твій план дій для популяризації бьордвочінгу?

Тут потрібна допомога влади для облаштування природних комплексів, очищення водойм, лісів, пташкам некомфортне життя серед сміття. Потрібні профілактичні заходи для приваблення бьордвочінгу. Варто розташовувати знаки, що можна знайти в тій чи іншій місцевості.

Що необхідно аби здобути кваліфікацію?

Професійної освіти не обов'язково мати, треба досконало знати спів птахів, яких можна зустріти. У мене є деякі складності з родами птахів, які мені важко розрізняти. На заході Україні ведуться курси з визначення птахів, які закріплюються екзаменом, і тобі дається сертифікат що ти можеш їх визначати.

Ти говориш про спів, чи є база, де записані їхні голоси і можна тренуватися?

Для початку, у додатку, про який вже писали є базові співи чи поклики, здебільшого це самці, але якщо натиснути позначку більше звуків, вас переведуть на сайт «Ксеноканто» – це найбільша світова база для співів птахів, люди записують різні звуки і викладають їх.

Бьордвочери самі спроможні розвивати цю галузь?

Так, для наукового плану бьордвочери є важливіші ніж орнітологи. Орнітологи фільтрують, обробляють, аналізують, а бьордвочери творять цю систему, збирають базу даних.

Чи є змагання серед бьордвочерів?

Є рекорди та змагання, де обирають локацію та команду, перемагає та команда, що назбирає найбільшу кількість видів.

Таке було в Полтавській області?

Я і двоє моїх колег це практикуємо.

Як спіймати птаха у бінокль, бо вони швидко рухаються?

Напрацювання своїх навичок. На початку мені теж було важко. Та й птахи не завжди швидко рухаються, це не так складно, як здається на перший погляд.

Причини, чому бьордвочінг не нудний?

Дослідницький аспект, ти пізнаєш щось нове, розвиток концентрації. Також це нова інформація та враження, які не можуть не зацікавити. Варто розпочинати з людиною, яка на цьому розуміється, тоді вам не буде нудно.

Перший подкаст Центр розвитку культури був про ліквідацію самостійності парку «Перемога» та про озеленення міста. Гостею програми стала експертка та ландшафтна дизайнерка Ольга Іващенко.