«Деяким жителям нашої громади взагалі довелось “під вікнами” бачити російську бронетехніку». Як минули 100 днів війни у селах Полтавщини, куди заходив ворог
(Фото – телеграм-канал Дмитра Луніна)
У Великобудищанській громаді розповіли про 100 днів повномасштабної війни. Це єдине громада Полтавщини, де з 26 лютого до 3 березня перебували російські військовослужбовці, адже громада розташована біля кордону з Сумщиною.
Про це написали у громаді 3 червня:
«Деяким жителям нашої громади взагалі довелось "під вікнами" бачити російську бронетехніку. Усі ми дуже різні, але за ці 100 днів ми об‘єдналися. Нас згуртувала спільна мета: допомогти тим, хто опинився у складній ситуації. За увесь час жителі громади робили багато надзвичайно важливих речей: плели маскувальні сітки, збирали продукти, одяг, засоби гігієни, займалися відправкою гуманітарної допомоги. Ліпили, смажили, заготовляли харчування для наших захисників відвідували благодійні концерти, допомагали у зборі коштів».
У перші дні повномасштабної війни місцеві жителі колишнього Гадяцького району допомагали ЗСУ палити російську техніку й вибивати ворога з території області, а Полтавська ОВА показувала фотографії спаленої техніки ворога з сіл Бобрика і Веприка.
Очільник громади й генерал-майор у запасі Микола Шаблій розповів, що 5 одиниць техніки знищили силами простих жителів громади. Унаслідок зіткнення з окупантами загинув Валерій Дібров 1988 року народження, ще кілька учасників отримали поранення:
«Люди, як могли творили спротив Підірвані танки, АЗС. чим могли, тим і захищалися. Є люди, які вчинили подвиг і ми надали документи, щоб заохотити жителів громади. Коли були орки, 3 танки підірвали поки вони 1 завели. Підірвали самохідну артилерійську установку і бойову машину піхоти».
Паніки у жителів не було, навіть коли через села проходили сотні одиниць техніки й десь ночували у населених пунктах. Усі старости були на місцях й розуміли, що коли доведеться брати до рук зброю, вони матимуть це зробити. Щодня спілкувалися з головами військових адміністрацій області, СБУ та поліцією. Микола Шаблій також був на зв’язку з українськими військовими з Лебедина, адже там підрозділами керували хлопці, які колись служили під його керівництвом.
Українські військові спрацювали дуже влучно, бо вороги кидали техніку після «привітань ЗСУ» й тікали в ліс, де на них вже чекали мисливці. Солдати або гинули, або потрапляли в полон.
17,26
У бою за Сєвєродонецьк загинув військовий з Полтавщини
У Горішніх Плавнях прощалися з військовослужбовцем Олександром Кравченком, який загинув 24 травня в районі Луганської області.
Про це повідомили у Горішньоплавнівський міській раді.
Олександр Кравченко проходив строкову військову службу у лавах Збройних сил України. Як досвідчений військовий, був мобілізований на російсько-українську війну у 2014-2015 роках. Після завершення гарячої фази війни повернувся до мирного життя. Але знову 6 березня був мобілізований до ЗСУ.
Пам'ятаємо наших воїнів.
30 травня відбулося прощання з Віталієм Базилевським, який загинув поблизу Попасної.
30 травня біля Свято-Успенського собору в Полтаві прощалися з загиблими у боях на Харківщині та внаслідок обстрілу Десни.
На війні загинув солдат Національної гвардії В’ячеслав Холод з Полтавщини
27 травня, під час обстрілу полігону Нацгвардії на Дніпропетровщині, ворожа ракета влучила в казарму, де перебував Ярослав Семененко з Дейманівки. Воїн одразу загинув.
Полтава попрощалася з полеглими під Сєвєродонецьком та Попасною воїнами.