Для вулиці Грибоєдова у Полтаві затвердили 5 пропозицій на перейменування
Фото – ЗМІСТ
Оскільки вулиця названа на честь російського діяча, який не мав жодного стосунку з Полтавщиною, вулицю внесли до списків на перейменування. Тепер для неї обирають нову назву.
Під час засідання робочої групи з перейменування 6 червня, учасники переглянули усі пропозиції, які полтавці надсилали на цю вулицю протягом двох тижнів у квітні. Серед них виокремили 5 варіантів, які потім винесуть на голосування.
В результаті для вулиці Грибоєдова затвердили такі варіанти:
| Пропозиція | Обгрунтування |
| Вул. Святослава Караванського | Український мовознавець, поет, перекладач, журналіст, автор творів самвидаву, дисидент. Народився 1920 року в Одесі в сім’ї інженера, який лекції в університеті читав українською мовою. З 1942 року в Одесі працює в підпіллі ОУН(б). Влітку 1944 заарештований МГБ; відмовився стати сексотом, засуджений військовим трибуналом ОВО до 25 років позбавлення волі. У 1954 році в табор розпочав роботу над «Словником українських рим». Звільнений за амністією через 16 років і 5 місяців, повернувся до Одеси, працював механіком, перекладачем, кореспондентом журналу «Україна», багато перекладав з англійської літератури, часто друкував статті з проблем мови. У 1965 році виступив з критикою русифікації шкіл України, опублікувавши у самвидаві статтю «Про одну політичну помилку». За це – відправлений без суду і слідства відбувати ще 8 років і 7 місяців ув’язнення (із 25 років) у таборах суворого режиму. П’ять разів Караванський оголошував голодування протесту. У Володимирській тюрмі зібрав свідчення в’язнів – учасників і свідків розстрілу польських офіцерів у Катині, підготував про це статтю, щоб передати на волю. За це радвлада додала йому ще 5 років тюрми і 3 років таборів особливо суворого режиму. Провів у СРСР у тюрмах і таборах 31 рік. Його листи і статті передавалися на волю за кордон, українській діаспорі, звучали у передачах радіо «Свобода». Боячись резонансу у світі, в українській діаспорі на переслідування подружжя Ніни і Святослава Караванських, ЦК КПРС вислало їх примусово у 1979 році до США, обмінявши на арештованих там радянських шпигунів. На еміграції Святослав Караванський продовжив свою наукову і громадську діяльність – працював на українському радіо діаспори, співпрацював з газетами і громадськими організаціями. |
| Вул. Опанаса Марковича | Опанас Маркович – фольклорист, етнограф, громадський діяч та член Кирило-Мефодіївського товариства.За життя він займався фольклористичними та етнографічними дослідженнями та зібрав близько 30000 прислів’їв і приповідок. |
| Вул. Четвертого Універсалу | Четвертий Універсал Української Центральної ради (УЦР) – державно-правовий акт, що проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії. Проголошений 22січня 1918 року (за новим стилем) у Києві. |
| Вул. Степана Руданського | Степан Руданський – український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир наміжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар. |
| Вул. Репалівський Яр | Пропонується повернення історичної назви цієї вулиці, яку вона мала до 1940-х років. Очевидно, походить від прізвища Репало (яке було поширене на Кобищанах). |
Нагадаємо, також у Полтаві триває процес перейменування вулиці Горького. Для неї члени робочої групи з перейменування вже затвердили 5 пропозицій.