Полтавщина попрощалася з полеглим воїном Ігорем Дяченком
Фото: Миргородська громада
У селі Петрівці Миргородської громади відбулася церемонія прощання з Ігорем Дяченком, який загинув на Харківщині.
Про прощання з воїном повідомили в Миргородській громаді 19 вересня.
Життєвий шлях воїна
Ігор Дяченко народився 28 липня 1981 року в Петрівцях. Там минули його дитячі роки та навчання в місцевій школі. Згодом він вступив до Харківського автодорожнього університету, де здобув фах інженера-механіка.
У студентські роки чоловік створив сім’ю. Разом із дружиною Юлією виховував доньку Аліну. Родина жила у Харкові.
У 2023 році, після початку повномасштабної війни, Ігор Дяченко добровільно став на військову службу. Його відзначали як відповідального та відданого військовій справі бійця.
12 вересня 2025 року старший солдат Ігор Дяченко загинув під час виконання бойового завдання. На прощання з воїном прийшли його рідні, друзі, побратими та жителі громади.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Богдан Сезоненко загинув під час виконання бойового завдання. Захисник народився у Вирішальному колишнього Лохвицького району. Навчався в місцевій школі, а згодом – у Глинському ПТУ. Після здобуття освіти працював на приватного підприємця. Став до лав української армії й боронив Україну від нападу росіян. Його життя обірвалося у 21 рік.
Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44. З початком повномасштабного вторгнення чоловік вдруге став до лав війська, був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов Бахмут, Соледар, Авдіївку. Життя воїна обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.
Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому колишнього Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської школи. З повномасштабною війною став на захист України.
Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.