Полтавському воїну «Білих демонів» збирають підписи під петицією
Колаж ЗМІСТу
Врятувавши життя побратимів Володимир В’язун загинув у ближньому бою з російськими солдатами.
Дружина воїна створила петицію про присвоєння захисникові звання Героя України посмертно. Наразі вона зібрала понад тисячу підписів з необхідних 25 тис. Підтримати петицію Тетяна В’язун просить за посиланням.
Ким був полеглий Володимир «В’язь» В’язун
Володимир В'язун народився 18 вересня 1994 року у Полтаві. Його виховувала бабуся, батьки рано померли. Після закінчення школи, у 2010 році його зарахували до Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. 3 2015 року проходив військову службу за контрактом.
Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року Володимир В’язун вирішив стати на захист України. Чоловік постійно ходив у ТЦК, спочатку його не хотіли брати, але 15 березня все ж призвали.
Спочатку захисник потрапив у 27-му бригаду, де головним завданням було – охороняти об’єкти. Володимир В’язун відчував, що він не на своєму місці і його місія інша, тож постійно писав заяви, щоб його перевели в бойові частини. Постійно казав, що прийшов до війська не для того, щоб сидіти й охороняти, а щоб захищати.
Після цього його перевели в 49-й окремий стрілецький батальйон «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. У війську був піхотинцем, головним сержантом другого штурмового взводу сотні «Білі демони».
Володимир В’язун брав участь та був командиром зведених груп у Кремінській наступальній операції та обороні позицій в районі населеного пункту Терни на Донеччині в період з жовтня 2022 по жовтень 2023 років, у боях за населений пункт Макіївка Луганської області, оборонних та штурмових операціях.
24 січня 2024 року Володимир В’язун при штурмі ворожої позиції прийняв бій з російськими загарбниками, знищивши велику кількість окупантів дав можливість побратимам виконати бойове завдання, але у цьому ближньому бою загинув. Воїн поліг поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району на Луганщині.
За свою мужність та відвагу за життя неодноразово нагороджувався нагородами та подарунками. Дружина воїна пише, що він був люблячим чоловіком, опорою і прикладом маленькому сину та вірним побратимом.