Соломон Розенбаум: шлях від срібної медалі в Петербурзі до трагічної загибелі в Полтаві

Фото з відкритих джерел
Народжений у Полтаві, він здобув освіту в Одесі, отримав срібну медаль у Петербурзі та став єдиним митцем міста, який працював у манері лінеаризму. Його пейзажі зберегли вигляд довоєнної Полтави, втрачений під час війни.
Ким був Соломон Розенбаум? Про історію видатного полтавського художника розповіли 31 грудня у Полтавській обласній військовій адміністрації.
Історія життя художника
Соломон Розенбаум народився 1885 року у Полтаві в родині крамаря. Майже все життя митець мешкав у центральній частині міста по вулиці Соборності, 12. Тут він закінчив реальне училище, а згодом з 1901 по 1908 рік здобував освіту в Одеському художньому училищі під керівництвом українського педагога і художника з грецьким корінням – Киріака Костанді.

Пізніше він продовжив навчання у майстерні живописця Івана Мясоєдова. У 1916 році на виставці в Петербурзі отримав срібну медаль за картину «Полтавська дача Мясоєдова».

З 1915 року активно брав участь у художніх виставках. Основний період його творчості припав на радянські часи. У 1926 році він представив роботи на виставці Полтавської філії Асоціації художників революційної Росії, а з 1927-го і до 1941 року був постійним учасником експозицій Асоціації художників Червоної України, а також обласних і республіканських виставок.
Викладацька та творча діяльність Соломона Розенбаума
У 1909–1941 роках головним напрямом життя Соломона Розенбаума була педагогічна робота. Свою кар’єру він розпочав у гімназії Варвари Морозовської (згодом – трудова школа № 6), а з 1923 по 1939 рік викладав у середній школі № 4 Полтави. У 1939 році його запросили до Полтавського інституту сільськогосподарського будівництва, де він працював викладачем. Паралельно проводив заняття у Полтавському обласному будинку народної творчості.

У творчій діяльності митець активно долучався до мистецьких проєктів: у 1928 році разом із групою художників відвідав Дніпрельстан, а в 1935‑му працював у Ворошиловграді (нині Луганськ) над замальовками для панно «Складання паровоза „Фелікс Дзержинський“».

Основним жанром митця був пейзаж – у своїх картинах він оспівував природу Полтавщини, створюючи роботи з тонким декоративним відчуттям, власною художньою мовою та психологічною глибиною. Напередодні Другої світової війни художник звернувся до індустріальних мотивів, написавши полотна «Дніпрогес» та «Домни в Макіївці».

Соломон Розенбаум працював і над монументальним живописом, створивши низку панно. Він був єдиним у Полтаві художником, який використовував манеру лінеаризму. Його пейзажі зберегли для нащадків образи передвоєнної Полтави, які були втрачені під час війни.
З початком німецько‑радянської війни Соломон Розенбаум не зміг виїхати в евакуацію й залишився у Полтаві, охороняючи власні роботи, що зберігалися в експозиції художнього музею. Восени 1941 року митця розстріляли окупанти на порозі власного будинку.
Раніше ЗМІСТ писав, що перші вірші Анатолія Гальченка з’явилися на шпальтах молодіжної газети, а згодом переросли у вісім збірок – від воєнної тематики до витончених поезій.