Судові дебати по-полтавськи: Ігор Скорик VS прокуратура

Ігор Скорик з адвокатом
Ігор Скорик з адвокатом

Фото ЗМІСТу

Ексзаступника начальника Управління ЖКГ Ігоря Скорика судять щодо можливої розтрати бюджету Полтавської громади на прибиранні вулиць. Розгляд справи в Октябрському районному суді перебуває на завершальному етапі.

1 лютого відбулися судові дебати, де сторони навели свої ключові аргументи щодо можливої вини та невинуватості Ігоря Скорика. 

Головне з промов прокурора Олександра Савченка, захисника Олександра Рябоконя та обвинуваченого Ігоря Скорика – у матеріалі ЗМІСТу.

У чому обвинувачують Ігоря Скорика

Ігоря Скорика підозрюють у службовій недбалості, яка призвела до розтрати бюджету Полтавської громади на прибиранні вулиць компанією «Харківспецбудмеханізація-7».

За версією прокуратури, з 10 червня до 31 липня 2022 року він неналежно виконував свої службові обов’язки щодо перевірки відповідності обсягів виконаних робіт з прибирання вулиць тим, які підрядник вносив до актів. Скорик завізував своїм підписом з рукописним текстом «обсяги перевірив згідно з договірною ціною та ДСТУ та фактично виконаних робіт». 

Через це підряднику сплатили завищені суми за прибирання вулиць Полтавської громади. Унаслідок цього бюджет Полтави зазнав збитків на 3 млн 993 тис. грн. Підтвердженням цьому прокурор навів висновок полтавського відділення інституту судових експертиз імені Бокаріуса за результатом комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи.

Засідання суду 1 лютого

Що розповів Ігор Скорик на допиті

У суді обвинувачений Скорик повністю заперечував свою вину в правопорушенні. Однак раніше, у червні 2023 року, він намагався піти на угоду зі слідством і визнати свою вину щодо розтрати бюджету Полтавської громади, щоб пом’якшити покарання. Суд йому відмовив. У серпні Скорик сказав, що провину не визнає.

Під час допиту обвинувачений пояснив зміни тим, що отримав багато хибної інформації й не розібрався з матеріалами справи, а також мав недостатньо часу для спілкування з адвокатом.

Суду Ігор Скорик розповідав наступне:

  • перевірка обсягів виконаних років не входила до його обов’язків, а більшу частину своїх повноважень він виконував як заступник начальника з утримання житлового фонду; 
  • він не вважає себе уповноваженою особою від УЖКГ і не був розпорядником бюджетних коштів, тому ніяк не міг впливати на оплату, а його підпис на актах носив формальний характер і ніякої юридичної сили не мав;
  • збитки відшкодовані підрядником і саме він несе відповідальність за правильність та достовірність поданих на оплату даних;
  • виконував свої повноваження належним чином, а жодним документом його не уповноважували виконувати обов’язки інших працівників;
  • виконані роботи не приймав, а частково перевіряв виконання робіт тільки по дорученнях керівництва або за скаргами;
  • виконання робіт потрібно перевіряти, бо це робота цілого відділу
  • чому не долучили відділ технагляду не розуміє, але зазначає, що в нього таких повноважень не було;
  • визнав, що підпис на актах форми КБ-2в належить йому, але текст допису не виконував;
  • підписував акти виконаних робіт, хоч це, з його слів, не належить до його посадових обов’язків, бо в УЖКГ заведено підписувати акти виконаних робіт, приймаючи свою зону відповідальності; 
  • відповідав тільки за покоси трави за усним розпорядженням керівника, а інших указів чи розпоряджень не отримував;
  • не знає, чому на актах немає підписів інших осіб, які нібито мали відповідати за перевірку.

Докази винуватості Ігоря Скорика, які надала прокуратура

Під час розгляду справи прокуратура представила суду письмові докази та показання свідків у справі. Серед тих, хто свідчив, – двоє заступників начальника Управління ЖКГ, кошторисник, колишня начальниця Управління та начальник відділу інженерно-технічного нагляду.

Тодішня очільниця УЖКГ Ольга Данилова розповіла, що перевірка виконання робіт та послуг з прибирання та підписання актів поклали на першого заступника Олександра Попенка, а основна комунікація по прибиранню міста велася з ним. Скорик був заступником і міг виконувати інші розпорядження керівництва. У питання, чому підписи Скорика стояли на актах і як перший заступник організовував роботу, вона не вдавалася.

Прокурор Олександр Савченко

Перший заступник Олександр Попенко розповів, що Ігор Скорик займався контролем за виконанням договору з прибирання вулиць. Перевірка обсягів виконаних робіт входила до обов’язків Скорика, а кошторисник перевіряв повноту наданих документів на відповідність кошторису. Технагляд не залучали, бо могли виконати його силами.

Заступниця начальника УЖКГ з питань розвитку Наталія Солоха розповіла, що перевіркою фактичних об’ємів виконаних робіт та обсягів займалися співробітники Управління за конкретними видами робіт. Серед них був Ігор Скорик.

Головний фахівець-кошторисник відділу технічного нагляду Святослав Цібезов сказав, що обсяги виконаних робіт спочатку перевіряв Ігор Скорик, а потім він. Кошторисник один раз бачив, як обвинувачений перевіряв вулицю.

Начальник відділу інженерно-технічного нагляду Леонід Бабіч розповів, що без підпису інженера технічного нагляду роботи не оплачують. На актах відсутній підпис технагляду, а свідок не пам’ятає, щоб його залучали до перевірки виконаних робіт по договору на прибирання вулиць. Для напрямку благоустрою відповідальних інженерів технагляду не визначають, бо там передбачене приймання всіх робіт комісією. 

Серед письмових доказів сторони обвинувачення: 

  • довідка-висновок фахівців Держаудитслужби Полтавщини, що підтверджує завищені обсяги послуг з прибирання вулиць;
  • висновок комплексної судової будівельно-технічної й економічної експертизи, що арифметично підтвердила обраховані аудиторами збитки на суму 3,9 млн грн;
  • висновок судової почеркознавчої експертизи, яка визнала належність підписів на актах виконаних робіт Ігорю Скорику;
  • копії 16 актів приймання виконаних робіт, факт підписання яких інкримінують Ігорю Скорику;
  • положення про управління ЖКГ, де йдеться про спосіб його роботи й основні завдання.

Також правоохоронці встановили розбіжності в рапортах про відпрацьовані машино-години та залучену техніку. До прикладу, для розвезення піску на дитячі майданчики використовували автомобілі марки «ЗІЛ» з розцінкою 392 грн за машино-годину, але в рапортах «Харківспецбудмеханізації-7» йдеться, що піску возили автомобілями марки «Камаз» з вищою розцінкою – 1 тис. 113 грн за машино-годину.

Прокурор Олександра Савченко звернув увагу суду на те, що на досудовому етапі розслідування у квітні 2023 року Ігор Скорик говорив, що на перевірку фактичного виконання робіт його уповноважила керівниця Ольга Данилова, однак під час судового розгляду цього не згадував. Під час допиту в якості свідка у листопаді 2022 року Скорик казав, що особисто зі співробітниками технагляду виїздив на місце проведення робіт з благоустрою.

Прокурор просив суд врахувати факти визнання Скориком вини під час досудового розслідування як такі, що характеризують обвинуваченого.

Також сторона обвинувачення звернула увагу, що захист не оскаржував виявлені аудиторами порушення по суті, однак заперечував саме особисту причетність до цього й покладені на нього обов’язки щодо перевірки робіт, що суперечить наданим раніше показанням як обвинуваченого, так і свідків. 

«Якщо посадова особа вважає, що це не її обов’язки, виникають риторичні запитання: навіщо ставити свій підпис? Чи повинна взагалі усвідомлювати особа комунального підприємства, яка має керівну посаду, значення підписів на офіційних документах?

Чи не підтверджує сам факт підписання цього документу розуміння Ігорем Скориком покладених на нього обов’язків? Слід також зауважити, що показання обвинуваченого, що він вважав себе відповідальним лише за покоси трави, також не підтверджені жодними доказами й фактично спростовані показаннями допитаними під час судового розгляду свідків», – сказав прокурор Савченко.

Прокуратура відкидає тезу сторони захисту щодо акцентування відповідальності тільки на підряднику. На думку сторони обвинувачення, неналежне виконання ним службових обов’язків фактично спровокувало можливість маніпуляції підрядником з документами й завищення вартості робіт. 

У підсумку прокурор просив суд визнати Ігоря Скорика винним у службовій недбалості, що мала тяжкі наслідки, і призначити йому покарання – позбавлення волі на 3 роки без права працювати в органах влади на аналогічний період, а також штраф 8,5 тис. грн та відшкодування витрат на експертизу почерку – 4,8 тис. грн.

Аргументи сторони захисту 

Захист вважає, що прокуратура не довела, що в діях Ігоря Скорика наявний склад кримінального порушення, передбачений статтею про службову недбалість. Адвокат Олександр Рябоконь просив виправдувальний вирок для обвинуваченого.

Сторона захисту назвала обвинувальний акт некоректним з наступних міркувань:

  • у ньому відсутня вказівка на нормативний акт, наказ чи інший документ, який покладає обов’язки перевірки обсягів проведених робіт на Скорика;
  • у ньому немає згадки про комісійні акти, першочергові документи форми КБ-3, які не досліджували під час судового розгляду жодною стороною.
Адвокат Олександр Рябоконь та обвинувачений Ігор Скорик

Також адвокат апелював до деяких пунктів договору №37, за яким здійснювали прибирання вулиць. Захист навів наступні тези:

  • у пунктах 5 і 6 угоди сказано, що відповідальність за подання достовірної інформації покладається на виконавця, а не на УЖКГ; 
  • у пунктах 10.6 та 10.7 зазначено, що у випадку якихось неточностей чи непорозумінь складають акти-претензії, які направляють виконавцю. 

Як аргументи невинуватості Ігоря Скорика, адвокат наводив слова свідка сторони обвинувачення Леоніда Бабіча, який говорив про незалученість під час виконання договору працівників технагляду. Захист вважає, що так відбулося, бо вся відповідальність з приводу документації покладалася на виконавця, а не УЖКГ чи Ігоря Скорика.

Також захист навів показання заступниці начальника УЖКГ з питань розвитку Наталії Солохи про можливість залучення аудиторської фірми у випадку виявлення недоліків у роботі підрядника. Проте це, за думкою адвоката, входить до обов’язків начальника Управління, а не його заступника Скорика.

Наданий прокурором аудиторський висновок захист не вважає доказом, оскільки фахівців, які виконували перевірку, не попереджали про кримінальну відповідальність. Олександр Рябоконь говорить також, що висновок судової експертизи є умовним та некатегоричним.

Як доказ невинуватості Скорика, захист назвав показання свідків, які не назвали документу чи наказу, який покладає на обвинуваченого обов’язки з перевірки обсягів виконаних робіт, а говорили, що «їм здається».

«Під час судового розгляду, на мій погляд, не встановлені складові кримінального правопорушення за статтею 367, як службові обов’язки. Відсутні у Скорика службові обов’язки щодо перевірки обсягів на можливість їхнього завищення. У нього немає навіть відповідної освіти. Навіть якщо б у нього була власна ініціатива, він би не зміг проконтролювати всі ці автомобілі, у нього немає такої можливості.

Якби начальник УЖКГ бажав цього, він би залучив аудиторську фірму, технічний нагляд своїм наказом і декілька працівників мали це виконувати. Але до чого тут Скорик, який перебуває на лаві підсудних?», – сказав адвокат Олександр Рябоконь.

Захист також апелював до того, що за цим кримінальним провадженням немає позову, тому немає підстав говорити про збитки. Зокрема завдану шкоду час досудового розслідування підрядник відшкодував, повернувши 4 млн грн до бюджету Полтавської громади. 

Адвокат обвинуваченого звернувся до свідчень керівника відділу технагляду Леоніда Бабіча, який сказав, що інших підписів на актах виконаних робіт форми КБ-2в, окрім замовника й виконавця, не передбачено типовою формою. Також Олександр Рябоконь навів тези про те, що за актами, де є підпис замовника і виконавця, платіж би відбувся навіть без підпису Скорика чи технагляду.

Що сказав Ігор Скорик під час судових дебатів

Під час свого виступу обвинувачений просив суд виправдати його, бо він не має нести відповідальність за повноваження іншої особи. Наводимо пряму мову Ігоря Скорика:

«Жодного кримінального правопорушення я не вчиняв, свої посадові обов’язки сумлінно виконував згідно з посадовими інструкціями. Те, що фігурує в обвинувальному акті щодо перевірки обсягів виконаних робіт, не входило моїх посадових обов’язків.

Ніхто [...] не доручав мені цього. Була відповідальна особа, яка за посадовими інструкціями відповідальна за прийняття обсягів виконаних робіт. Це посадові обов’язки першого заступника начальника управління, у нього це чітко прописано. У мене це не прописано. 

Я вважаю, що не можу нести відповідальність за посадові обов’язки іншого працівника. Моє візування чи підпис в акті не мають жодної юридичної сили, бо це, по-перше, порушення форми акту, по-друге, якщо не було б підпису, все одно це відправили б на оплату. Не передбачено в акті, щоб розписувався один, другий. Це все умовності, жодної юридичної сили це не мало. 

Я не є розпорядником бюджетних коштів чи уповноваженою особою. При всьому бажанні чи небажанні я не міг вчинити жодних дій, які могли б призвести до збитків. Є відповідальна особа, є уповноважена особа, яка підписує, відправляє на оплату, вибудовує ланцюжок перевірки за посадовими інструкціями й показаннями ексначальниці управління Данилової.

Збитки відшкодовані в іншому кримінальному провадженні, тому в договорі №37 чітко прописано: за всі некоректно подані дані несе відповідальність виконавець робіт. Тому вважаю, що я не можу відповідати за повноваження іншого працівника, маю надію на справедливе рішення суду. Прошу мене виправдати».

Ігор Скорик говорить фінальне слово під час судових дебатів

ЗМІСТ писав, що звільнений за підозрою у розтраті бюджетних грошей Ігор Скорик через суд повернув посаду заступника начальника Управління житлово-комунального господарства. Також йому мають виплатити 258 тис. грн за вимушений прогул – 258 тис. грн з бюджету.

Як Ігор Скорик повернув посаду, читайте тут.