Історична будівля на вулиці Гоголя в Полтаві залишиться пам’яткою – рішення суду

Останнє засідання Полтавського окружного адміністративного суду в цій справі відбулося 10 вересня. Суддя Іван Ясиновський ухвалив рішення  повністю відмовити у задоволенні позову компанії «Єдність» проти Полтавської ОВА.

Торік історичну будівлю внесли до переліку об’єктів культурної спадщини розпорядженням ОВА. Натомість її власник виступив проти такого рішення з огляду на свої плани збудувати на цьому місці нову багатоповерхівку.

Рішення про надання будівлі статусу пам’ятки ухвалила консультативна рада на основі історичної довідки архітекторки Оксани Бєлявської та фото споруди. 

Представниця фірми в суді Оксана Плахута навела аргументи, які вважає доказами протиправності розпорядження Полтавської ОВА про визнання будівлі пам’яткою.

За її словами, в історичній довідці Оксани Бєлявської, яка слугувала основою для розпорядження, немає опису зв’язку між лікарем Василем Товстолужським та будинком на вул. Гоголя, 7. Також ця будівля не згадується в історичних та літературних джерелах та не має ознак для визначення щойно виявленим об'єктом культурної спадщини.

Оксана Плахута навела аргумент, що зображення фасаду цього будинку міститься у фото починаючи з 1994 року. У різних історичних матеріалах також відсутня інформація й докази, коли саме збудували цей будинок. Також адвокатка процитувала довідку з Державного архіву, у якій вказують, що архів не має відомостей про будинок на вул. Гоголя, 7. 

Тож за словами Оксани Плахути, у матеріалах, які слугували основою для винесення рішення ОВА, відсутня описова частина для підтвердження архітектурного та історичного значення будівлі. 

Представниця «Єдності» також стверджує, що була порушена й сама процедура винесення розпорядження. Порушенням вважають участь авторки історичної довідки Оксани Бєлявської в голосуванні консультативної ради, неофіційно подані документи та відсутність електронного підпису архітекторки в довідці.

Свої аргументи навів також директор фірми Едуард Гостік. Він вважає, що лікар Василь Товстолужський працював на різних адмінпосадах в Російській імперії, що нібито свідчить про його участь у впровадженні імперської політики на території України. Едуард Гостік перелічив посади медика та стверджує, що наприкінці своєї кар’єри він мав титул статського радника та належав до вищої групи імперських чиновників, які творили державну політику того часу. Таким чином, лікар Товстолужський мав би підпадати під дію закону про деколонізацію.

Наприкінці судових дебатів аргументи представників «Єдності» спростував начальник відділу претензійної, позовної роботи та представництва управління судової роботи та контролю юридичного департаменту Полтавської ОВА Михайло Казмерчук. 

За його словами, перелічені представниками «Єдності» формальні недоліки в процедурі не можуть бути підставою для оцінки рішень як протиправного. Таку позицію сформував Верховний Суд у своїх рішеннях. А відсутність деякої інформації в розпорядженні не скасовує той факт, що будівля на вул. Гоголя, 7 – об’єкт культурної спадщини. Оцінку історичній довідці, автентичності будівлі, його цінності, не можуть надавати а ні представники сторін, а ні суд. Натомість це можуть робити уповноважені органи на стадії вирішення питання про занесення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Також представник ОВА спростував твердження Едуарда Гостіка щодо участі лікаря Товстолужського у впровадженні імперської політики, адже списки діячів, які підпадають під закон про деколонізацію, укладає Український інститут нацпам’яті. Прізвища Товстолужського в цьому списку немає, тож це доводить, що він не працював на розвиток Російської імперії. До того ж закон, на який посилається власник будівлі, прийняли пізніше, аніж оскаржуване розпорядження.

Заслухавши аргументи обох сторін, суд ухвалив рішення відмовити компанії «Єдність» у позові проти Полтавської ОВА, тож історична будівля на вул. Гоголя, 7 залишиться пам’яткою. Проте власник будівлі матиме час подати апеляцію.

Згідно з матеріалами науковців, вулиця Гоголя є однією з найкраще збережених, в історичному плані, вулиць Полтави. На новішій ділянці її забудова репрезентує дохідні будинки, ресторани, торговельні ряди, а початковий відрізок має цілий ансамбль єврейських культових і освітніх будівель.

Серед них – колишню Велику Хоральну синагогу (нині Полтавська обласна філармонія), будинок рабина, першу кам’яну синагогу та школу (сучасне медичне училище).

Протилежний бік вулиці займає ряд житлових будинків кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це пам’ятка місцевого значення будинок Лук’яновича (вул. Гоголя, 9) і два будинки на вул. Гоголя, 3 і Гоголя, 7. Вони зведені приблизно в один час у стилістиці цегляної історичної еклектики. Під час Другої  світової війни ці будинки збереглися майже непошкодженими.

Ці 2 споруди мають схожість. Споруда на вул. Гоголя, 7 має два повноцінні й один цокольний поверх. Між ними у 1960-х роках звели триповерховий житловий будинок, який отримав стриманий цегляний декор, нехарактерний для інших подібних будов «хрущовської епохи». Це свідчить про значну увагу, приділену проєктувальниками для цілісного фронту вулиці.

Якщо раніше Полтава мала більше старовинних будівель й на старі житлові будинки звертали менше уваги, то тепер будинки на кшталт того, що на вул. Гоголя, 7, набули вагомості пам’яток архітектури.