Заповідник «Поле Полтавської битви» представив виставковий проєкт «Мазепинці – поборники незалежності України». До ініціативи долучилося Посольство Швеції в Україні.
Про це 16 грудня повідомили на презентації проєкту в музеї історії Полтавської битви.
Мета цього проєкту полягає у популяризації знань про видатних українців першої половини 18 століття. Йдеться про основні віхи життя та діяльності Пилипа Орлика та його сім’ї, Костя Гордієнка, Федора Мировича, Федора Нахимовського, Андрія Войнаровського, Григорія Герцика, Клима Довгополого, Дмитра Горленка.
Директорка заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан говорить, що проєкт запланували ще на початку року. Його мали презентувати до 350-річчя від дня народження гетьмана України Пилипа Орлика, що відзначали в жовтні:
«Нам було важливо не просто показати політичну еміграцію як рух, ми прагнули назвати імена цих людей, знайти їхні портретні зображення, віднайти документи, які пов’язані з їхньою діяльністю. Ми задавали собі запитання що саме спонукало цих людей жити далеко за межами Вітчизни, або повернутися до неї, що спонукало ставити справу за визволення України набагато вище всіх інших проблем, які існували в житті».
Директорка каже, що значну роль у реалізації проєкту відіграло Посольство Швеції в Україні, адже в пошуку інформації допомогли швецькі оцифровані архіви, листи, документи, які пов’язані з діяльністю емігрантів.
Заступниця директора з наукової роботи музею Людмила Шендрик розповіла про дослідження діяльності мазепинців:
«Впродовж багатьох десятиліть російські історики, фальсифікуючи події і факти, всіляко дискредитували діячів українського визвольного руху, отруюючи національну пам’ять нашого народу. Дослідженням життя і діяльності гетьмана України Івана Мазепи, його послідовників, мазепознавство могло розвиватися до початку незалежності України тільки за кордоном. Велика заслуга українських істориків діаспори, які в закордонних архівах зібрали багатий фактологічний матеріал і донесли слово правди про діячів першої української політичної еміграції».
Робітники музею згадали й такі важливі історичні факти, як створення першої української конституції Пилипа Орлика, співпраця українського гетьманату з тодішньою шведською, кримською та польською владами та переслідування емігрантів.
Людмила Шендрик також розповіла про те, як склалася доля сина Пилипа Орлика – Григора:
«Це взагалі унікальна людина – він і дипломат, і військовик, і розвідник, перебував на службі у французького короля Людовіка ХV, з секретними місіями був у Стамбулі і Бахчисараї. І як царські шпигуни не намагалися його схопити, знищити, це їм не вдалося. Його можна назвати українським Джеймсом Бондом, про нього можна відзняти не один пригодницький фільм».
Останніми «магіканами» мазепинської доби називають Федора Мировича і Федора Нахимовського. В 50-х роках 18 століття царський уряд намагався припинити їхню активну дипломатичну діяльність у Криму. Їм запропонували амністію, повернення маєтків в Україні. Але досвідчені дипломати не піддались цим маніпуляціям, добре розуміючи московську підступність.
Вони померли майже одночасно у 1761 році. Це були останні мазепинці.
Нагадаємо, що раніше фахівці державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» організували екскурсію для експертів робочої групи, що займається перейменуванням вулиць у Полтаві.
Директорка Наталія Білан, заступниця директора з наукової роботи Людмила Шендрик та науковий співробітник заповідника Сергій Макаренко розповіли про міфи російської пропаганди, що стали передумовою появи пам’ятників та важливі факти про них.