Дослідники під час археологічної розвідки в Пушкарівському Яру виявили край розстрільного рову
Наразі пошукова група готує звіт, який надасть і представникам міської влади, і громадській організації, яка відстоює проведення розкопок на місці колишнього німецького табору для військовополонених.
Про це розповіла голова ГО «Пушкарівський Яр» Олександра Супряженко в четвер, 25 липня. За її словами, ВГО «Союз “Народна пам’ять”» на чолі з Ярославом Жилкін, що працювала на території колишніх артскладів наприкінці минулого тижня, окреслили його межі, виявили фрагменти останків та гільзи. Головний археолог групи Юрій Коваленко визначив, що вони виготовлені не пізніше 36-го року і не пізніше 41-го.
«Вони ідентифікували один розстрільний рів і позначили його межі. Це те місце, де вони і передбачали – ближче до вулиці Пушкарівської, там, де за архівними даними як раз був розстріл мирного населення», – розповіла вона.
Зараз дослідники готують звіт із детальним описом знайдених останків, гільз та інших предметів. За словами Олександри Супряженко, на це піде близько двох тижнів.
«Цю частину робіт вони безкоштовно виконують, а далі… Але потрібні масштабні пошукові роботи. Міська влада повинна взяти на себе таку відповідальність. Так що працюємо».
Перед початком розвідки дозвіл на її проведення надав мінкульт.
Наприкінці червня в Полтавському краєзнавчому музеї показали архівні матеріали про Пушкарівський Яр.
Зауважимо, ІВ «Полтавщина» повідомляло, що посол Ізраїлю попросив Полтавську міську владу не забудовувати колишню територію артскладів.
25 квітня 2019 року на сесії міськради депутати не виставили на аукціон спірні земельні ділянки, поки там не проведуть пошукові роботи.
Олександра Супряженко зазначала, що вона разом із однодумцями ініціюватимуть створення Пушкарівського Яру, щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.
Раніше ЗМІСТ розповідав про історію цього місця під час Другої світової війни.
Про поховання широкому загалу стало відомо у травні 2017 році, коли «Полтававодоканал» прокладав траншею для колектору.
Фото Олександри Супряженко
Обкладинка Юлії Деркач