Пошукова група не рекомендує забудовувати територію артскладів у Полтаві до повного дослідження (ЗВІТ)

Автор: Віталій Крицький, 12 вересня, 10:27

Фото: Територія артскладів (фото Богдана Проскурова)


На думку науковців, місцевість мають детально обстежити для того, щоб при можливій забудові у жодному разі не пошкодити поховання і зберегти пам'ять про історичні події.

У середу, 11 вересня, Всеукраїнська громадська організація «Союз “Народна пам’ять”» надала звіт про виконані розвідувальні пошукові роботи на території колишніх артскладів (Пушкарівський Яр), обмеженої вулицями Пушкарівська, Гончара, Петлюри, Гребінки (тут і далі Територія – прим. автора).

Пригадаємо, Всеукраїнська громадська організація «Союз “Народна пам’ять”» досліджували Пушкарівський Яр протягом 18-20 липня.

У результаті розвідувально-пошукових робіт, проведених на місці колишніх артилерійських складів, дослідники ідентифікували край розстрільного рову. У підсумку фахівці дійшли до висновку, що це колишній стрілецький тир, у якому відбувалися масові розстріли цивільного населення.

Зведені дані Галузевого Державного архіву СБУ

Також вони виявили залишки залізничної колії, яка проходила по всій Території. На їх переконання, це є історичним артефактом, вартим для збереження історії Полтави.

Пошуковці проводили шурфування (в археології шурфування проводять із метою з’ясувати стратиграфію ґрунтів, розвідати місця майбутніх розкопок) і зондування меж і глибини стрілецького тиру. У ньому знайшли фрагментовані людські останки, взуття, кулі та стріляні гільзи від німецької зброї.

Крім матеріалів, наданих ГО «Пушкарівський яр» (аерофотозйомка 1943 року, дані з архівів СБУ) під час пошукових робіт дослідники використовували додаткову інформацію, зокрема й свідчення місцевих жителів.

Із огляду на те, що фахівці мали обмежений час на проведення робіт, вони зосередили увагу саме на стрілецькому тирі (стрілецький тир №1), який, згідно зі свідченнями нацистів, показами солдатів радянської армії та місцевих жителів, окупанти використовували як розстрільний рів (по типу «Бабиного Яру»).

Публікуємо адаптований висновок і рекомендації від дослідників.

 

Ідентифікований один із ровів – колишній стрілецький тир, у якому відбувалися масові розстріли

 

Більшу частину рову знищили під забудову заводу «Лтава». Розстріли відбувалися у тій частині тиру, яка була найширшою і найглибшою. Свого часу там ставили мішені й кулевловлювач.

Наразі зазначена частина рову знаходиться за межами заводу. Саме її обрали для проведення земляних робіт – шурфування. Вона точно співпала з історико-архівними даними допитів, показами свідків та аерофотознімків 1941-1944-х років.

У підсумку ідентифікували Стрілецький тир №.1 Це – місце розстрілу і поховання страчених. Без застосування спеціальної техніки виконати глибоке шурфування практично неможливо. На використання спецтехніки в парку дозвіл від міської влади ми не отримали в зв'язку з тим, що необхідно узгодити роботи із службами, комунікації яких можуть знаходитись на даній території.

Рови (колишні стрілецькі тири) на аерофотозйомці Luftwaffe 1943 р.

Координати стрілецького рову

 

 Напівзасипаний рів (стрілецький тир). На задньому плані  Червоні казарми. Фото 1947 р.

Стрілецькі тири №1 і №2

Тир №2, вздовж  вулиці Пушкарівська, де також можливо відбувалися розстріли цивільного населення впродовж окупації, зараз знаходиться під забором заводу «Лтава» на межі з дорогою з асфальтовим покриттям. Може бути дослідженим.

 

Виявили залишки чотирьох бараків Дулагу-151

 

Табір існував із вересня 1941-го року по вересень 1943-го. Наразі більша його частина забудована. До того ж, виявили залишки чотирьох бараків Дулагу-151. Наразі всі вони майже повністю сховані в чагарниках. При цьому дослідники досі не ідентифікували місце розташування Шталагу-357.

Залишки чотирьох бараків Дулагу-151

Додамо, в Полтаві було два транзитних табори – Дулаг-151 і 205, та один стаціонарний табір для військовополонених рядового та сержантського складу – Шталаг-357. Вони були ланками мережі таборів смерті для військовополонених, розташованих по всій Україні (всього їх було 808).

Немає точних координат місць поховань військовополонених концентраційних таборів, що розміщувалися на території колишніх артскладів. Ба більше, ми постійно отримували нову інформацію (зокрема при проведенні розвідки). Реконструювати повну картину подій на території артскладів під час періоду окупації було важко. Шифрування не принесло бажаних результатів.

На ймовірні місця масових поховань на території артскладів вказують:

  1. неодноразові знахідки людських останків із характерними кульовими ушкодженнями;
  2. історико-архівні дані.

Людські останки, знайдені в рові

Стріляні кулі від гвинтівок Мосіна та Маузера

 

Гільза від німецької гвинтівки Маузера

Через обмеженість у часі не було можливості ідентифікувати людські останки.

На нашу думку, Територія має бути дослідженою для того, щоб при можливій забудові ніяким чином не пошкодити поховання і зберегти пам'ять про історичні події.

На Території виявлені залишки залізничної колії, яка проходила по всій території колишніх складів. На наш погляд це є історичним артефактом, вартим для збереження історії Полтави.

Залишки залізничної колії на Території

Дослідники наголошують на тому, що територія старого міського кладовища займає значну площу Території. Цей факт у подальшому має бути врахований.

Територія старого кладовища відмічена жовтим, карта 1925 р

У разі проведення наступного етапу пошукових робіт необхідно:

  • систематизувати архівно-історичну документацію;
  • зробити детальну дешифровку аерофотозйомок Luftwaffe;
  • зробити прив'язку зазначених в існуючій документації вірогідних місць поховань до Території пошуку;
  • провести першочергове дослідження місць із ознаками земляних робіт відповідно до аерофотозйомки Luftwaffe 1943 року та результатами майбутньої дешифровки;
  • під час виконання пошуково-експедиційних робіт необхідно залучити спецтехніку (екскаватор).

Зазначимо, що досліджувана територія (стрілецький тир №1) не входить в спірні ділянки, які можуть виставити на аукціон, однак вона прилягає до лотів.

Самі дослідники говорять, що вони були обмежені в часі, тому не мали можливості дослідити всю територію колишніх артскладів.

Проте знайдені людські рештки, розстрільний рів, бараки концтабору вказують на те, що, як мінімум, цю місцевість треба ретельно дослідити перед забудовою. Не виключено, що під час майбутніх будівельних робіт Територія ряснітиме людськими останками. І тому, щоб це унеможливити, міська влада, а не активісти, повинна залучити пошукові організації і дослідити Пушкарівський Яр, щоб унеможливити подальші спекуляції.

Нагадаємо, що про поховання широкому загалу стало відомо у травні 2017 році, коли «Полтававодоканал» прокладав траншею для колектору. Тоді на ділянці колишніх артскладів знайшли останки близько десяти людей (черепа, фрагменти великогомілкових кісток, ребра). Так, вдалося встановити, що один з черепів належить 13-річній дівчинці.

25 квітня на сесії міськради депутати не виставили на аукціон спірні земельні ділянки, поки там не проведуть пошукові роботи.

Олександра Супряженко зазначала, що вона разом із однодумцями ініціюватимуть створення Пушкарівського Яру, щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.

Раніше ЗМІСТ розповідав про історію цього місця під час Другої світової війни.

Опублікована: 12 вересня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація