02 грудня, 12:12
02 грудня, 12:12

«Вони бояться москви більше, аніж Бога і совісті». Так пояснив сутність московського патріархату Архієпископ Полтавський і Кременчуцький, владика Федір. З 24 лютого священники Української православної церкви на Полтавщині підтримували засудження патріарха кирила й скасовували його, прикривали двоголового орла на дзвіниці монастиря іконою та називали війну «спецоперацією».

1 грудня Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо заборони діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в росії релігійних організацій. Рішення РНБО передбачає те, що Кабмін має протягом двох місяців внести в Раду відповідний законопроєкт.

А поки ЗМІСТ вирішив нагадати, чим відзначилася УПЦ МП на Полтавщині за 9 місяців повномасштабного вторгнення росії до України.

24 лютого і після

У перші дні війни з’являлася інформація, що церкви московського патріархату в Полтаві відмовляються використовувати дзвони для повідомлення повітряної тривоги, однак невдовзі це простували й оголосили, що повідомлятимуть про повітряну тривогу та надаватимуть укриття в підвальних приміщеннях храмів.

У квітні священник УПЦ Андрій Пінчук з Дніпропетровщини започаткував ініціативу зі збору підписів за засудження дій очільника московського патріархату, яку підтримали 9 священників із Полтавщини, але двоє відкликали свої підписи.

У зверненні священники УПЦ МП засудили патріарха кирила через його відкриту підтримку війни росії проти України. Підписи під зверненням до Собору Предстоятелів поставили 438 священників, зокрема з Полтавщини:

  • протоієрей Микола Попльонтаний, Полтавська єпархія;
  • ієромонах Даниїл Корчевий, Полтавська єпархія;
  • протоієрей Сергій Панчук, Кременчуцька єпархія;
  • ієрей Володимир Старинін, Кременчуцька єпархія;
  • ієрей Олександр Панчук, Кременчуцька єпархія;
  • протоієрей Валерій Савчук, Кременчуцька єпархія;
  • протоієрей Олександр Пашко, Кременчуцька єпархія.

Відкликали свої підписи архімандрит Макарій Біліневич та протоієрей Віталій Васильчук з Полтавської єпархії. Андрій Пінчук пояснив відкликання підписів священниками впливом керівництва:

«Полтавський митрополит Філіп старається на всю. Обдзвонює священників, які підписали звернення та, судячи з усього, погрожує їм карами небесними за те, що вони вбачають в діях патріарха кирила злочини проти моралі та проти канонів».

27 травня відбувся Собор УПЦ МП, під час якого ухвалили рішення виразити незгоду з позицією патріарха кирила щодо війни в Україні та змінити статут про управління УПЦ з метою встановлення самостійності. За кілька днів священникам Полтавської єпархії розповіли про рішення стати незалежними від московського патріархату. Відомо, що патріарх кирило «з розумінням поставився до рішення» керівництва УПЦ про «повну самостійність і незалежність».

На дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві у 2014 році з’явилася ліпнина з двоголовим орлом. Улітку 2022 року барельєф прикрили іконою, але це не захистило його від обговорень щодо майбутнього демонтажу символіки.

Мама воїна Максима Щерби звернулася до священника Григорія Свято-Миколаївського собору, який належить до УПЦ МП, з проханням помолитися за сина, який добровольцем пішов на фронт і якого вважають безвісно зниклим, однак побратими воїна повідомляли про його загибель. За словами жінки, розв’язану росією війну в Україні священник назвав «спецоперацією»:

«Підвели мене до цього батюшки. Він запитав: “Що у вас трапилося?” Це отець Григорій. А я йому кажу, що в мене сина вбили на війні. Що мене різонуло… Він каже: “Ви знаєте, що це не війна, а спецоперація?”. Яка ж це спецоперація, коли моєму синові грудну клітку з танка пробили?», – розповіла Наталія Щерба.

У вересні на визволеній Харківщині виявили збірник «Почему погибнет Америка», який видав у 2006 році Мгарський монастир на Полтавщині. Видання про «тайное мировое правительство» зі «словарем мировой закулисы» схоже на книгу авторства Олега Платонова. Воно поширює пропагандистські теорії змови. У збірці пишуть про таке:

  • міфи американської демократії, що є сучасною формою тоталітаризму та диктатури;
  • модифікації фашизму;
  • міф про американську культуру;
  • культуру, що змушує людину дичавіти.
  • Також пропагандист розписує міфи про могутність американської економіки, фінансові піраміди й паразитування на ресурсах інших країн.

Окупанти користуються збірником настільки активно, що навіть взяли на війну.

Колаборантів немає. Чесно-чесно

У листопаді Служба безпеки України почала проводити обшуки в єпархіях УПЦ різних областей України. Працівники СБУ завітали до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, Корецького Свято-Троїцького монастиря, приміщень Сарненсько-Поліської єпархії на Рівненщині, єпархії УПЦ МП на Буковині та монастирі Мукачівської єпархії. Наразі у Полтавській єпархії обшуків не проводили.

У жовтні пресслужба єпархії оприлюднила слова Митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, де він розповідає, що випадків колаборації з ворогом в області не зафіксовано:

«Розслідування проводять і виносять рішення правоохоронні органи України. За законом, це їхня компетенція. Згоден, громадськість може наполягати на певних коментарях щодо негативних явищ, які ймовірно пов’язані з церковним середовищем. Священноначалля УПЦ відгукується на ці побажання. Але, повторюся, коли проблема має загальноцерковне значення, а звинувачення доведені. У Полтавській єпархії випадків колаборації не зафіксовано. Говорю про це з усією відповідальністю як Керуючий єпархією».

Єпископ каже, що вони не відчувають належної підтримки від суспільства та влади:

«У суспільстві панує хибний стереотип: мовляв, позиція УПЦ не патріотична, бо це ворожа Церква («московська»). Це неправда».

При цьому Митрополит говорить, що вони на рівні єпархії не коментують події, що сталися у східних областях України та на непідконтрольних територіях щодо співпраці їхніх колег з окупантами, бо служать у межах Полтавщини. Мовляв, єпархія УПЦ не має перевіреної інформації про священників-колаборантів з їхньої церкви, але в єпархії.

Фото з фейсбук-сторінки Полтавської єпархії УПЦ

Напередодні публікації інтерв’ю Митрополита, журналісти Полтавщини звернулися до нього з переліком питань. ЗМІСТ оприлюднив їх у відкритому листі, але відповіді на нього не отримав.

Тим часом депутати Полтавської міської ради почали ініціювати обговорення питання щодо заборони діяльності московського патріархату в Україні, однак ніяких рішень поки не ухвалили. Міська рада на початку вересня планувала голосувати за звернення про заборону російської церкви, але це питання майже одразу прибрали з порядку денного.

Пізніше на засіданні комісії з розвитку культури, освіти та спорту 7 вересня депутати підтримали рекомендацію повернути це питання до порядку денного. Однак сесія не відбулася через відсутність достатньої кількості депутатів на засіданні.

Втретє розгляд питання про заборону УПЦ МП планували в межах порядку денного, який сформували на сесію 5 жовтня та подали 18 депутатів Полтавської міської ради. Однак голосування провалили. Цьому передувала сварка міського голови Полтави Олександра Мамая та голови фракції «Рідне місто» Олександра Удовіченка. У ній вони дискутували про те, як дивитися в очі Митрополиту Полтавському і Миргородському Филипу після голосування за заборону церкви в якій він служить. Окрім цього згадували про «Партію регіонів», а Удовіченко назвав мера Полтави «лєвим наперсточником».

Нині Полтавська єпархія УПЦ публічно демонструє готовність допомагати українській армії та цивільному населенню, яке постраждало від війни. На своїй фейсбук-сторінці звітує про надання гуманітарної допомоги дітям та благодійних трапез для прихожан і всіх нужденних, вшанування пам’яті жертв Голодоморів та відспівування українських військових, які загинули на російсько-українській війні.

Поки політики вирішують долю УПЦ МП, віряни ініціюють приєднання до української церкви своїх релігійних громад. До Православної церкви України після початку повномасштабного вторгнення перейшли 13 релігійних громад московського патріархату на Полтавщині:

Також люди створюють нові громади ПЦУ навіть попри тиск московського патріархату та заяви Митрополита Філіпа про «міжконфесійну ворожнечу». Так зробили в Шишаках, де почала існування громада Помісної Церкви України.

Висновок

Якщо в українській церкві людям говорять, що це не війна, а  «спецоперація», то з цією церквою щось не так. Під шлейфом релігійної неупередженості українські правоохоронці десятиліттями не чіпали московський патріархат, аж поки вони не перетворилися на потужну систему для поширення проросійських наративів серед вірян або й агентурну мережу. Перші обшуки СБУ у монастирях та храмах показали, що побоювання українських патріотів підтвердилися. Користувачі соцмереж не випадково жартували, що під час обшуків у церквах УПЦ Бога не знайшли. Тільки літературу, що заперечує існування України, російські рублі тощо.

Полтавська єпархія УПЦ  після 24 лютого не проявила свою однозначну проукраїнську позицію. Поряд з новинами про підтримку війська, маємо прихованого іконою двоголового орла на дзвіниці, закритість Митрополита, перешкоджання спробам громад перейти до ПЦУ. Ці 8 років  і 9 місяців війни з росією показали, що залишитися на двох стільцях не вийде ні в кого. 

Українське суспільство такого не пробачає.

Фото для обкладинки з фейсбук-сторінки Полтавської єпархії УПЦ

Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ЗМІСТу і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.