Пам’яті Голокосту. Де розстрілювали полтавців-євреїв
У понеділок, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Як записав начальник Полтавського Обласного Статистичного управління Свистунов, під час окупації німці проводили реєстрацію єврейського населення, і після кожної німецької реєстрації євреїв «вилучали та знищували». Усього розстріляно та знищено 8 тисяч полтавців єврейської національності.
Кримінальну справу № 9604 за обвинуваченням Василя Піонтковського, який був причетний до розстрілу євреїв 1943 року, нам надала Олександра Супряженко, онучка Ганни Трутовської. Останню разом з кількома тисячами полтавців єврейської національності розстріляли на вулиці Пушкарівській 23 листопада 1942 року.
Протокол допиту кримінальної справи було складено 17 листопада 1949 року слідчим відділу УМГБ в Полтавській області капітаном Майоровим. Він допитував свідків і підозрюваних.
За словами свідка Миколи Захарченка, арештовували і розстрілювали євреїв місцеві поліцейські та німці. Сам Микола у розстрілах участі не брав, він знаходився у наряді з охорони промислових об’єктів, тому на репресії його не відправляли.
«В арештах громадян єврейської національності я не брав участь, адже знаходився у наряді з охорони промислових об’єктів і мене не відправляли».
Також із матеріалів кримінальної справи відомо, що репресії щодо громадян із єврейськими коріннями відбувалися на декількох місцях. За словами обвинуваченого, перші розстріли відбулися неподалік Харківського шосе.
«Ми їхали із психічної лікарні з Шведської вулиці міста Полтава. Шлях наш був через проїзд Київської залізничної дороги на Жовтневу вулицю, потім на вулицю Леніна, а по Пролетарській вулиці до станції Полтава-Південна. Проїхав переїзд південної залізничної дороги, ми виїхали на Харківське шосе. Від'їхавши від шосе у бік Харкова на кілометр, ми повернули по піщаній дорозі вправо від шосе у ліс і від'їхавши метрів 200-300 зупинилися у лісі».
Привезених на розстріл євреїв від місця зупинки машини відвели на 20 метрі у ліс, до раніше вже викопаної ями. Перед розстрілом поліцейські та німці не роздягали репресованих громадян, адже ті були привезені з психлікарні лише у довгих лікарняних сорочках без верхнього одягу. Біля ями розстріляли чоловіків, жінок і дітей з єврейськими коріннями, після чого розстріляних закопали. За словами підозрюваних, закопку робили так, щоб при осаді землі в цій ямі вона могла зрівнятися з поверхнею і навколишнім середовищем.
Другим місцем розстрілу стала вулиця Пушкарівська. Там, згідно зі свідченнями, розстріли людей проходили в тирі біля Червоних казарм.
«Там є 2 тири, які розділені між собою суміжним насипним валом. Якщо йти до тиру від Червоних казарм, то місце розстрілу буде в лівому тирі. Розстріляних там громадян засипали землею, яку брали з бокових насипів тиру».
Додамо, що наразі в Полтаві обговорюють точну назву Пушкарівсього яру, якому планують надати статус визначного місця.
Пригадаємо, наприкінці грудня в Полтаві провели аерофотозйомку на території колишніх артскладів.
У листопаді проєкт «Пушкарівський Яр» отримав премію імені Чарльза Хоффмана з формулюванням «За видатну програму “Пушкарівський Яр”» від благодійного фонду «Джойнт».
11 вересня Всеукраїнська громадська організація «Союз “Народна пам’ять”», яка проводила розвідувальні пошукові роботи на території колишніх артскладів (Пушкарівський Яр), обмеженої вулицями Пушкарівська, Гончара, Петлюри, Гребінки 18-20 липня, надала звіт про виконані роботи.
Перед початком розвідки дозвіл на її проведення надав мінкульт.
Наприкінці червня в Полтавському краєзнавчому музеї показали архівні матеріали про «Пушкарівський Яр».
25 квітня 2019 року на сесії міськради депутати не виставили на аукціон спірні земельні ділянки, поки там не проведуть пошукові роботи.
Олександра Супряженко зазначала, що вона разом із однодумцями ініціюватимуть створення меморіалу «Пушкарівський Яр», щоб увічнити пам’ять про всіх, кого розстріляли на тій місцині.
Раніше ЗМІСТ розповідав про історію цього місця під час Другої світової війни.
Про поховання широкому загалу стало відомо у травні 2017 році, коли «Полтававодоканал» прокладав траншею для колектору.
Довідка
Як повідомляють в ОДА, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Як повідомляє Український інститут національної пам'яті,у цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.